ШПОРЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

спо́рок «шпергель, Spergula L.» (бот.)

неясне;
можливо, пов’язане з нвн. Spergel, лат. spergula «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шпорок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spergula «тс.» латинська
Spergel нововерхньонімецька

шпо́ра «острога; роговий загострений наріст на лапах у деяких птахів; шип на ободі ведучого колеса або траках гусениці трактора»

запозичення з німецької мови (проти Черных II 423);
н. ст. Spore (суч. Sporn, двн. sporo «шпора») споріднене з дангл. spora, spura, англ. spur, дісл. spori «шпора», дінд. sphur «відштовхувати ногою», ав. spar, лит. spìrti «ступати»;
р. бр. болг. м. шпо́ра, п. [szpora], ч. (розм.) šporn, šporna;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шпо́рити
шпо́рка «(у квітів) мішкоподібний виріст оцвітини, де скупчується нектар; (у птахів) невеличка шпора на лапі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spar авестійська
spur англійська
шпо́ра білоруська
шпо́ра болгарська
spora давньоанглійська
spura давньоанглійська
sporo «шпора» давньоверхньонімецька
sphur «відштовхувати ногою» давньоіндійська
spori «шпора» давньоісландська
spìrti «ступати» литовська
шпо́ра македонська
Spore (суч. Sporn, двн. sporo «шпора»)(ст.) німецька
Sporn (суч.) німецька
szpora польська
шпо́ра російська
šporn (розм.) чеська
šporna (розм.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України