ШПОР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шпо́ра «острога; роговий загострений наріст на лапах у деяких птахів; шип на ободі ведучого колеса або траках гусениці трактора»
запозичення з німецької мови (проти Черных II 423);
н. ст. Spore (суч. Sporn, двн. sporo «шпора») споріднене з дангл. spora, spura, англ. spur, дісл. spori «шпора», дінд. sphur «відштовхувати ногою», ав. spar, лит. spìrti «ступати»;
р. бр. болг. м. шпо́ра, п. [szpora], ч. (розм.) šporn, šporna;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпо́рити
шпо́рка
«(у квітів) мішкоподібний виріст оцвітини, де скупчується нектар; (у птахів) невеличка шпора на лапі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spar | авестійська |
| spur | англійська |
| шпо́ра | білоруська |
| шпо́ра | болгарська |
| spora | давньоанглійська |
| spura | давньоанглійська |
| sporo «шпора» | давньоверхньонімецька |
| sphur «відштовхувати ногою» | давньоіндійська |
| spori «шпора» | давньоісландська |
| spìrti «ступати» | литовська |
| шпо́ра | македонська |
| Spore (суч. Sporn, двн. sporo «шпора»)(ст.) | німецька |
| Sporn (суч.) | німецька |
| szpora | польська |
| шпо́ра | російська |
| šporn (розм.) | чеська |
| šporna (розм.) | чеська |
навшпи́ньки
результат видозміни форм навспи́ньки, навспи́нячки з незакономірним переходом сп в шп, як у спи́ця › шпи́ця, спори́ш › [шпори́ш];
Фонетичні та словотвірні варіанти
навшпи́ньках
навшпи́нячки
нашпи́ньках
нашпи́ньки
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| навспи́ньки | українська |
| навспи́нячки | українська |
| спи́ця | українська |
| шпи́ця | українська |
| спори́ш | українська |
| шпори́ш | українська |
спо́ри́ш «рослина родини гречкових, гірчак, Polygonum L.; [перстач гусячий, Potentilla anserina L. Бі; остудник голий, грижниця гола, Herniaria glabra L. Mak]» (бот.)
псл. sporуšь «спориш; вербена», пов’язане з sporъ «ряснота, багатство; рясний, багатий»;
назва зумовлена тим, що вербена і спориш мають велику кількість насіння, або тим, що вони швидко ростуть;
р. споры́ш «спориш звичайний, Polygonum aviculare L.», бр. спары́ш «тс.», п. [sporysz] «спориш; остудник голий», ч. [spoříš (sporóš)] «вербена, Verbena L.», слц. [sporík] «спориш», нл. sporіš «вербена», схв. спорūш, слн. sporíš «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
спариж
«спориш звичайний, Polygonum aviculare L.»
спориж
спори́с
спори́ч
спорище
шпори́с
шпори́х
шпори́ш
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| спары́ш «тс.» | білоруська |
| sporіš «вербена» | нижньолужицька |
| sporysz «спориш; остудник голий» | польська |
| sporуšь «спориш; вербена» | праслов’янська |
| sporъ «ряснота, багатство; рясний, багатий» | праслов’янська |
| споры́ш «спориш звичайний, Polygonum aviculare L.» | російська |
| спорūш | сербохорватська |
| sporík «спориш» | словацька |
| sporíš «тс.» | словенська |
| spoříš «вербена, Verbena L.» (sporóš)] | чеська |
| sporýš | чеська |
| sporýš | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України