ШПОНКА — ЕТИМОЛОГІЯ
шпо́нка «запонка»
утворення, споріднене зі спо́на «пряжка», спина́ти «поєднувати, сполучати»;
пов’язання (Преобр. II, вып. последний 106; Горяев 425; Mаtzenauer 331) із нн. spôn «тріска», свн. spân (› нвн. Span) «тс.» за посередництвом польської мови непереконливе;
р. шпон «пазур ловчого птаха», бр. [шпо́нка] «запонка», п. [sponka, szponka] «тс.», szpon «пазур; скоба», ч. слц. вл. sponka «застібка, пряжка», болг. шпо́нка, слн. spóna «пряжка, застібка; скоба, дужка, клямка», spónka «застібка, скріпка, пряжка», цсл. съпона «перепона, перешкода»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпо́нька
«тс., [шпилька]»
шпо́ня
«шип у дерев’яному стовпі; пазур птаха»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпо́нка «запонка» | білоруська |
| шпо́нка | болгарська |
| sponka «застібка, пряжка» | верхньолужицька |
| spôn «тріска» | нижньонімецька |
| Span | нововерхньонімецька |
| sponka «тс.»«пазур; скоба» | польська |
| szponka «тс.»«пазур; скоба» | польська |
| szpon «тс.»«пазур; скоба» | польська |
| шпон «пазур ловчого птаха» | російська |
| spân «тс.» (› нвн. Span) | середньоверхньнімецька |
| sponka «застібка, пряжка» | словацька |
| spóna «пряжка, застібка; скоба, дужка, клямка»«застібка, скріпка, пряжка» | словенська |
| spónka «пряжка, застібка; скоба, дужка, клямка»«застібка, скріпка, пряжка» | словенська |
| спо́на «пряжка» | українська |
| спина́ти «поєднувати, сполучати» | українська |
| съпона «перепона, перешкода» | церковнослов’янська |
| sponka «застібка, пряжка» | чеська |
шпо́на «одношарова, неклеєна фанера; прокладний матеріал»
запозичення з німецької мови;
н. Span «тріска, скіпка, уламок» (‹ двн. свн. снн. spān) cпоріднене з дфриз. span, spon «плоский золотий щит-нагрудник», дісл. spānn, spōnn «уламок, тріска, скабка, дерев’яна пластинка», гр. σφήν «клин»;
р. шпон, шпо́на, бр. шпо́на, п. szpona, spona;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпо́нка
«прокладний матеріал; кріпильна деталь»
шпо́нька
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпо́на | білоруська |
| σφήν «клин» | грецька |
| spān | давньоверхньонімецька |
| spānn | давньоісландська |
| spōnn «уламок, тріска, скабка, дерев’яна пластинка» | давньоісландська |
| span | давньофризька |
| spon «плоский золотий щит-нагрудник» | давньофризька |
| Span «тріска, скіпка, уламок» (‹ двн. свн. снн. spān) | німецька |
| szpona | польська |
| spona | польська |
| шпон | російська |
| шпо́на | російська |
| spān | середньоверхньнімецька |
| spān | середньонижньонімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України