ШПИНДЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
шпи́ндель «вал металорізальних та деревообробних верстатів; веретено в прядильній машині»
запозичення з німецької мови;
н. Spindel (‹ двн. spin(n)ila, -ala, -ula) «веретено; (тех.) шпиндель» утворене від дієслова spinnen «прясти» (пгерм., пор. двн. дангл. гот. spinnan, англ. spin, дфриз. дісл. шв. spinna), спорідненого із псл. pęti, укр. п’я́сти́, разом з якими воно зводиться до іє. *(s)pen- «тягти, натягати, прясти»;
р. шпи́ндель, бр. шпі́ндэль, п. szpindel, болг. шпи́ндел;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spin | англійська |
| шпі́ндэль | білоруська |
| шпи́ндел | болгарська |
| spinnan | готська |
| spinnan | давньоанглійська |
| spinnan «прясти» | давньоверхньонімецька |
| spin(n)ila | давньоверхньонімецька |
| spinna | давньоісландська |
| spinna | давньофризька |
| *(s)pen- «тягти, натягати, прясти» | індоєвропейська |
| Spindel (‹ двн. spin(n)ila | німецька |
| spinnen «прясти» | німецька |
| szpindel | польська |
| pęti | праслов’янська |
| шпи́ндель | російська |
| п'я́сти́ | українська |
| spinna | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України