ШПИНАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
шпина́т «Spinacia L.» (бот.)
запозичення з німецької мови;
н. Spinat «шпинат» походить від слат. spinachium (або *spīnaceus), запозиченого з арабської мови;
джерелом ар. isfināğ є перс. äspänāh «тс.»;
слат. spinachium (*spīnaceus) дістало свою форму внаслідок вторинного зближення з лат. spīna «шип, колючка» (насіння рослини Spinacia oleracea має колючки);
пор. і латинську наукову назву Spinacia;
р. шпина́т, бр. шпіна́т, п. szpinak, ч. слц. špenát, вл. špinak, нл. špinat, болг. спaна́к, м. спанаќ, схв. спа̀на̄ћ, слн. špináča;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| isfināğ | арабська |
| шпіна́т | білоруська |
| спaна́к | болгарська |
| špinak | верхньолужицька |
| spīna «шип, колючка» (насіння рослини Spinacia oleracea має колючки) | латинська |
| Spinacia | латинська |
| спанаќ | македонська |
| špinat | нижньолужицька |
| Spinat «шпинат» | німецька |
| äspänāh «тс.» | перська |
| szpinak | польська |
| шпина́т | російська |
| спа̀на̄ћ | сербохорватська |
| spinachium (або *spīnaceus) | середньолатинська |
| *spīnaceus | середньолатинська |
| špináča | словенська |
| špenát | чеська |
| špenát | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України