ШПИК — ЕТИМОЛОГІЯ

варіант форми шпиг, запозиченої з п. szpieg «шпиг, шпигун»;

кінцеві -к і -г могли бути зумовлені різною артикуляцією польського -g y szpieg, пор. (šp’ek) szpieg, але [šp’ega] szpiega;

р. шпик, бр. шпік;

запозичене з німецької мови (можливо, за посередництвом польської);

н. Speck (свн. spёс), двн. spek «сало» споріднене з дангл. spic, дісл. spik, дінд. sphiuj-, sphigi «сідниця, стегно» і далі, можливо, із псл. spěti «дозрівати, достигати», укр. спі́ти;

р. шпик «свиняче сало», бр. шпік «кістковий мозок; (рідк.) сало», п. szpik, заст. śpik «кістковий мозок; жир», ч. špikovati «шпигувати», слц. špikovat’, вл. špikować «тс.», м. шпикува «шпигує»;

очевидно, фонетична деформація форм шпик, шпік «жир», пор. п. do szpiku kości «до самих кісток», (перен.) «цілком, абсолютно»;