ШПИГУНСТВО — ЕТИМОЛОГІЯ
шпиг «шпигун»
запозичення з польської мови;
п. szpieg, ст. śpieg, очевидно, зворотне утворення від п. ст. śpiegun;
далi можливий, за посередництвом ч. špehoun, зв’язок з іт. spione «шпигун»;
виведення п. szpieg від н. (арг.) Specht «поліцай, (букв.) дятел» (у зв’язку зі строкатою формою) або безпосереднє пов’язання з н. Späher «розвідник, шпигун», spähen «спостерігати, шпигувати» (Brückner 553) малоймовірні;
р. [шпигуны́] (мн.) «злодії», бр. шпег «шпиг, шпигун», [шпіг] «тс.», ч. špeh, špehoun, слц. špeh;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпига
шпиго́н
шпигува́ти
шпигу́н
шпигу́нство
шпикъ
(XVII ст.)
шпіг
шпігува́-ти
шпігун
шпігу́нство
шпѣкь
(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпег «шпиг, шпигун» | білоруська |
| шпіг «тс.» | білоруська |
| spione «шпигун» | італійська |
| Specht «поліцай, (букв.) дятел» (арг.)(у зв’язку зі строкатою формою) | німецька |
| Späher «розвідник, шпигун» | німецька |
| spähen «спостерігати, шпигувати» | німецька |
| szpieg | польська |
| śpieg (ст.) | польська |
| śpiegun (ст.) | польська |
| szpieg | польська |
| шпигуны́ «злодії» (мн.) | російська |
| špeh | словацька |
| špehoun | чеська |
| špeh | чеська |
| špehoun | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України