ШПАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шпат «назва багатьох мінералів, що мають здатність від удару розколюватися на шматки правильної форми» (мін.)
запозичення з німецької мови;
н. Spat (свн. spā˘t) «шпат», пов’язане із свн. spāt «шматок, уламок», зводиться до пгерм. *spēþa, *spēða, спорідненого з гр. σφήν «клин»;
назва мінералу мотивується його властивістю легко розколюватися;
р. бр. шпат, п. szpat, слц. špat;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпат | білоруська |
| σφήν «клин» | грецька |
| Spat «шпат» (свн. spā˘t) | німецька |
| szpat | польська |
| *spēþa | прагерманська |
| *spēða | прагерманська |
| шпат | російська |
| spāt «шматок, уламок» | середньоверхньнімецька |
| spā˘t | середньоверхньнімецька |
| špat | словацька |
шпа́ти «шукати»
неясне;
пор., однак, н. spähen «стежити, шпигувати (за кимось)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпа́яти
«ритися, нишпорити; кублитися»
шпє́-ти
«ритися»
шпити
шпи́тіти
«тс.»
шпитко́
«той, що копає, риє»
шпу́ти
«ритися, нишпорити; кублитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spähen «стежити, шпигувати (за кимось)» | німецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України