ШПАРУТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

шпару́тки «лінійка із зубцями для розпрямляння полотна при особливому способі ткання Ме; дві дощечки, зв’язані посередині, якими рівномірно розтягають краї полотна Г» (мн.)

запозичення з німецької мови;
н. Sperrute (мн. Sperruten) «тонка паличка у ткацькому верстаті, за допомогою якої тканина утримується розтягненою вшир» є складним словом, утвореним з основи дієслова sperren «розставляти, розчепірювати, (широко) розкривати; перегороджувати, замикати, відрізати», похідного від Sparren (‹ двн. sparro) «кроква; колода, балка», та іменника Rute (‹ двн. ruota) «прут; жердина», спорідненого з лат. rătis «паром, пліт», rētae «дерева в ріці або біля ріки», можливо, також з укр. ра́тище «держак списа; спис»;
р. [шпару́тка] «частина ткацького верстата, що служить для натягання полотна»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sparro «кроква; колода, балка» давньоверхньонімецька
ruota «прут; жердина» давньоверхньонімецька
rătis «паром, пліт» латинська
rētae «дерева в ріці або біля ріки» латинська
Sperrute «тонка паличка у ткацькому верстаті, за допомогою якої тканина утримується розтягненою вшир» (мн. Sperruten) німецька
sperren «розставляти, розчепірювати, (широко) розкривати; перегороджувати, замикати, відрізати» німецька
Sparren німецька
Rute німецька
шпару́тка «частина ткацького верстата, що служить для натягання полотна» російська
ра́тище «держак списа; спис» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України