ШПАРИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

шпа́рити «обливати окропом; обпарювати; робити щось з особливою силою»

п. sparzyć «о(б)парювати», szparki «швидкий, прудкий»;
імовірно, експресивне утворення з первісним значенням «обпікати парою»;
припускалося запозичення з польської мови (Преобр. II, вып. последний 104);
у шпарки́й значення «швидкий» є вторинним, пор. вислів бі́гає, як ошпа́рений;
висловлювалася, однак, думка про вторинність зближення з пар р. шпа́рить, яке зіставлялося з групою спо́рый «швидкий, успішний», спо́риться «удаватися» (Черных II 422), пор. і припущення про зв’язок із spory «чималий» п. szparki (Brückner 553);
р. шпа́рить «шпарити», ошпа́рить, бр. шпа́рыць (перен.) «швидко щось робити; кидати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шпарки́й «швидкий, різкий, жвавий; гарячий; палкий»
шпа́рно «голосно; швидко, жваво»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шпа́рыць «швидко щось робити; кидати» (перен.) білоруська
sparzyć «о(б)парювати» польська
szparki «швидкий, прудкий» польська
spory «чималий» польська
szparki польська
спо́рый «швидкий, успішний» російська
спо́риться «удаватися» російська
шпа́рить «шпарити» російська
ошпа́рить російська

шпаркове́ць «циклоп, рід водяної блохи, Cyclops quadricornis» (ент.)

похідне утворення від прикметника шпарки́й «прудкий, швидкий», пов’язаного зі шпа́рити;
пор. її німецьку назву Hüpferling, утворену від Hüpfer «стрибун»;
назва мотивується швидкими рухами комахи;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Hüpferling німецька
Hüpfer «стрибун» німецька
шпарки́й «прудкий, швидкий» українська
шпа́рити українська

шпа́ра «щілина, тріщина»

псл. [spara];
імовірно, споріднене з псл. *(s)porti, укр. поро́ти;
отже, первісне значення spara «щось розпорене, прорізане»;
пов’язання з п. ст. spar, wspar «приваба на птахи» (Brückner 552–553), з н. sperren «розставляти», давніше «загороджувати, захаращувати» (Фасмер IV 471), з ч. párati se «копатися, возитися з чимось» менш прийнятні;
р. [шпарова́ть] «замазувати тріщини», бр. [шпа́ра] «паз у колоді для моху», [шпар] «паз, виріз у дереві», п. szpara «щілина, шпара», spara «тс.», ч. sрára, (розм.) špára, нл. spara «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́шпари «тс.»
за́шпори «гострий біль від морозу, холоду»
шпа́ри «зашпори» (мн.)
шпари́на
шпари́стий «пористий»
шпаркува́тий «покритий щілинами»
шпарови́ння «глина, якою замазують щілини»
шпарува́ння
шпарува́т «забивати планками вертикальні щілини між дошками стіни (веранди тощо)»
шпарува́ти «замазувати тріщини, щілини»
шпарува́тий «тс.»
шпару́на «тс.»
шпару́тина «щілина, тріщина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шпа́ра «паз у колоді для моху» білоруська
шпар «паз, виріз у дереві» білоруська
spara «тс.» нижньолужицька
sperren «розставляти» німецька
spar (ст.) польська
wspar «приваба на птахи» (ст.) польська
szpara «щілина, шпара»«тс.» польська
spara «щілина, шпара»«тс.» польська
spara праслов’янська
*(s)porti праслов’янська
шпарова́ть «замазувати тріщини» російська
поро́ти українська
párati se «копатися, возитися з чимось» чеська
sрára (розм.) чеська
špára (розм.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України