ШПАР — ЕТИМОЛОГІЯ

шпа́ра «щілина, тріщина»

псл. [spara];
імовірно, споріднене з псл. *(s)porti, укр. поро́ти;
отже, первісне значення spara «щось розпорене, прорізане»;
пов’язання з п. ст. spar, wspar «приваба на птахи» (Brückner 552–553), з н. sperren «розставляти», давніше «загороджувати, захаращувати» (Фасмер IV 471), з ч. párati se «копатися, возитися з чимось» менш прийнятні;
р. [шпарова́ть] «замазувати тріщини», бр. [шпа́ра] «паз у колоді для моху», [шпар] «паз, виріз у дереві», п. szpara «щілина, шпара», spara «тс.», ч. sрára, (розм.) špára, нл. spara «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́шпари «тс.»
за́шпори «гострий біль від морозу, холоду»
шпа́ри «зашпори» (мн.)
шпари́на
шпари́стий «пористий»
шпаркува́тий «покритий щілинами»
шпарови́ння «глина, якою замазують щілини»
шпарува́ння
шпарува́т «забивати планками вертикальні щілини між дошками стіни (веранди тощо)»
шпарува́ти «замазувати тріщини, щілини»
шпарува́тий «тс.»
шпару́на «тс.»
шпару́тина «щілина, тріщина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шпа́ра «паз у колоді для моху» білоруська
шпар «паз, виріз у дереві» білоруська
spara «тс.» нижньолужицька
sperren «розставляти» німецька
spar (ст.) польська
wspar «приваба на птахи» (ст.) польська
szpara «щілина, шпара»«тс.» польська
spara «щілина, шпара»«тс.» польська
spara праслов’янська
*(s)porti праслов’янська
шпарова́ть «замазувати тріщини» російська
поро́ти українська
párati se «копатися, возитися з чимось» чеська
sрára (розм.) чеська
špára (розм.) чеська

шпа́ра «кроква»

запозичення з німецької мови;
н. Sparren «кроква» (двн. sparro) споріднене із сангл. sparre, англ. spar, дісл. spar(r)i, далі з лит. spìrti «підпирати», лтс. sperties «упиратися», лат. sparus «спис», тох. protk-, prutk-, prautk- «огороджувати, оточувати», що зводяться до іє. *sper- «кроква, жердина; спис»;
р. [шпа́ры] (мн.) «крокви», бр. [шпа́ра] «кроква», п. szpara «cоха, розсоха затримувати плоти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шпаръ (1712)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spar англійська
шпа́ра «кроква» білоруська
sparro давньоверхньонімецька
spar(r)i давньоісландська
*sper- «кроква, жердина; спис» індоєвропейська
sparus «спис» латинська
sperties «упиратися» латиська
spìrti «підпирати» литовська
Sparren «кроква» (двн. sparro) німецька
szpara «cоха, розсоха затримувати плоти» польська
шпа́ры «крокви» (мн.) російська
sparre середньоанглійська
protk- тохарська А
prutk- тохарська А
prautk- «огороджувати, оточувати» тохарська А

шпа́ри «гострий біль у пальцях від морозу» (мн.)

можливо, пов’язане зі шпа́ра «тріщина» (пор. вислів голова́ тріщи́ть), не виключений також зв’язок із ч. čpár «ніготь; нога», spár, špár, špára «пазур, кіготь», [spara] «нога», вл. spara, špara «пазур; кіготь», нл. špara «тс.; копито», схв. ча́пак «пазур, кіготь (птаха)», ча̏порак «клішня», цсл. (схв.) чьпарогъ «пазур, кіготь»;
малопереконливе також пов’язання схв. ча́пак з дієсловом čapati «хапати» або іменником čȅp, [čȁp] «затичка, пробка», укр. чіп (Skok І 294);
Maxeк (ESJČ 106–107) реконструює первісну форму слова *čapoparogъ, де čapo- пов’язується з čapa «нога» (пор. ч. [čapa] «лапа, нога»), а parogъ є префіксальне утворення від rogъ «ріг», тобто первісно слово могло означати «(якийсь) ріг на нозі», що малоймовірно;
зі словосполучень типу за шпа́ри зайшло́ «за нігті зайшло (про біль)» в українській мові могли постати форми за́шпари, за́шпори і далі шпа́ри;
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́шпари (мн.)
за́шпори «тс.» (мн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spara верхньолужицька
špara «пазур; кіготь» верхньолужицька
špara «тс.; копито» нижньолужицька
*čapoparogъ праслов’янська
čapa «нога» (пор. ч. [čapa] «лапа, нога») праслов’янська
rogъ «ріг» праслов’янська
parogъ «(якийсь) ріг на нозі» праслов’янська
čapo- праслов’янська
ча́пак «пазур, кіготь (птаха)» сербохорватська
ча̏порак «клішня» сербохорватська
чьпарогъ «пазур, кіготь» сербохорватська
ча́пак «хапати» сербохорватська
čapati «хапати» сербохорватська
čȅp «затичка, пробка» сербохорватська
čȁp сербохорватська
шпа́ра «тріщина» (пор. вислів голова́ тріщи́ть) українська
чіп українська
за́шпари українська
за́шпори українська
шпа́ри українська
чьпарогъ «пазур, кіготь» (схв.) церковнослов’янська
čpár «ніготь; нога» чеська
spár чеська
špár чеська
špára «пазур, кіготь» чеська
spara «нога» чеська
čapa чеська

шпа́рити «обливати окропом; обпарювати; робити щось з особливою силою»

п. sparzyć «о(б)парювати», szparki «швидкий, прудкий»;
імовірно, експресивне утворення з первісним значенням «обпікати парою»;
припускалося запозичення з польської мови (Преобр. II, вып. последний 104);
у шпарки́й значення «швидкий» є вторинним, пор. вислів бі́гає, як ошпа́рений;
висловлювалася, однак, думка про вторинність зближення з пар р. шпа́рить, яке зіставлялося з групою спо́рый «швидкий, успішний», спо́риться «удаватися» (Черных II 422), пор. і припущення про зв’язок із spory «чималий» п. szparki (Brückner 553);
р. шпа́рить «шпарити», ошпа́рить, бр. шпа́рыць (перен.) «швидко щось робити; кидати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шпарки́й «швидкий, різкий, жвавий; гарячий; палкий»
шпа́рно «голосно; швидко, жваво»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шпа́рыць «швидко щось робити; кидати» (перен.) білоруська
sparzyć «о(б)парювати» польська
szparki «швидкий, прудкий» польська
spory «чималий» польська
szparki польська
спо́рый «швидкий, успішний» російська
спо́риться «удаватися» російська
шпа́рить «шпарити» російська
ошпа́рить російська

шпаркове́ць «циклоп, рід водяної блохи, Cyclops quadricornis» (ент.)

похідне утворення від прикметника шпарки́й «прудкий, швидкий», пов’язаного зі шпа́рити;
назва мотивується швидкими рухами комахи;
пор. її німецьку назву Hüpferling, утворену від Hüpfer «стрибун»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Hüpferling німецька
Hüpfer «стрибун» німецька
шпарки́й «прудкий, швидкий» українська
шпа́рити українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України