ШПАР — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. [spara];

імовірно, споріднене з псл. *(s)porti, укр. поро́ти;

отже, первісне значення spara «щось розпорене, прорізане»;

пов’язання з п. ст. spar, wspar «приваба на птахи» (Brückner 552–553), з н. sperren «розставляти», давніше «загороджувати, захаращувати» (Фасмер IV 471), з ч. párati se «копатися, возитися з чимось» менш прийнятні;

р. [шпарова́ть] «замазувати тріщини», бр. [шпа́ра] «паз у колоді для моху», [шпар] «паз, виріз у дереві», п. szpara «щілина, шпара», spara «тс.», ч. sрára, (розм.) špára, нл. spara «тс.»;

запозичення з німецької мови;

н. Sparren «кроква» (двн. sparro) споріднене із сангл. sparre, англ. spar, дісл. spar(r)i, далі з лит. spìrti «підпирати», лтс. sperties «упиратися», лат. sparus «спис», тох. protk-, prutk-, prautk- «огороджувати, оточувати», що зводяться до іє. *sper- «кроква, жердина; спис»;

р. [шпа́ры] (мн.) «крокви», бр. [шпа́ра] «кроква», п. szpara «cоха, розсоха затримувати плоти»;

можливо, пов’язане зі шпа́ра «тріщина» (пор. вислів голова́ тріщи́ть), не виключений також зв’язок із ч. čpár «ніготь; нога», spár, špár, špára «пазур, кіготь», [spara] «нога», вл. spara, špara «пазур; кіготь», нл. špara «тс.; копито», схв. ча́пак «пазур, кіготь (птаха)», ча̏порак «клішня», цсл. (схв.) чьпарогъ «пазур, кіготь»;

малопереконливе також пов’язання схв. ча́пак з дієсловом čapati «хапати» або іменником čȅp, [čȁp] «затичка, пробка», укр. чіп (Skok І 294);

Maxeк (ESJČ 106–107) реконструює первісну форму слова *čapoparogъ, де čapo- пов’язується з čapa «нога» (пор. ч. [čapa] «лапа, нога»), а parogъ є префіксальне утворення від rogъ «ріг», тобто первісно слово могло означати «(якийсь) ріг на нозі», що малоймовірно;

зі словосполучень типу за шпа́ри зайшло́ «за нігті зайшло (про біль)» в українській мові могли постати форми за́шпари, за́шпори і далі шпа́ри;

не зовсім ясне;

п. sparzyć «о(б)парювати», szparki «швидкий, прудкий»;

імовірно, експресивне утворення з первісним значенням «обпікати парою»;

припускалося запозичення з польської мови (Преобр. II, вып. последний 104);

у шпарки́й значення «швидкий» є вторинним, пор. вислів бі́гає, як ошпа́рений;

висловлювалася, однак, думка про вторинність зближення з пар р. шпа́рить, яке зіставлялося з групою спо́рый «швидкий, успішний», спо́риться «удаватися» (Черных II 422), пор. і припущення про зв’язок із spory «чималий» п. szparki (Brückner 553);

р. шпа́рить «шпарити», ошпа́рить, бр. шпа́рыць (перен.) «швидко щось робити; кидати»;

похідне утворення від прикметника шпарки́й «прудкий, швидкий», пов’язаного зі шпа́рити;

назва мотивується швидкими рухами комахи;

пор. її німецьку назву Hüpferling, утворену від Hüpfer «стрибун»;