ШПАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

шпа́ла «опора для рейок у вигляді дерев’яного, металевого aбо залізобетонного бруса»

запозичення з російської мови;
р. шпа́ла походить (можливо, через польське посередництво) від якогось німецького слова, близького до н. [Spale] «щабель драбини» (свн. spale «тс.», сангл. spale «рожен, тонка плоска жердина», дісл. spǫlr «рожен; шматок, відрізок»), спорідненого з н. spalten (‹ двн. spaltan) «розколювати»;
менш вірогідне пов’язання з гол. spalk «рожен» (Горяев 425; Mikl. EW 341; Matzenauer 331), а також з англ. spall «уламок, шматочок» (Грот Фил. раз. II 518);
р. шпа́ла, [шпал], бр. шпа́ла, п. [szpał] «пень, колода, палиця», ч. špalek «тс.», вл. špała «серце (дзвона)»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spall «уламок, шматочок» англійська
шпа́ла білоруська
špała «серце (дзвона)» верхньолужицька
spalk «рожен» голландська
spaltan давньоверхньонімецька
spǫlr «рожен; шматок, відрізок» давньоісландська
Spale «щабель драбини» (свн. spale «тс.», сангл. spale «рожен, тонка плоска жердина», дісл. spǫlr «рожен; шматок, відрізок») німецька
spalten «розколювати» (‹ двн. spaltan) німецька
szpał «пень, колода, палиця» польська
шпа́ла (можливо, через польське посередництво) російська
шпа́ла російська
шпал російська
spale «рожен, тонка плоска жердина» середньоанглійська
spale «тс.» середньоверхньнімецька
špalek «тс.» чеська

шпа́ти «шукати»

неясне;
пор., однак, н. spähen «стежити, шпигувати (за кимось)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шпа́яти «ритися, нишпорити; кублитися»
шпє́-ти «ритися»
шпити
шпи́тіти «тс.»
шпитко́ «той, що копає, риє»
шпу́ти «ритися, нишпорити; кублитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spähen «стежити, шпигувати (за кимось)» німецька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України