ШПАГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шпага́т «мотузок»
запозичення з німецької мови;
н. (бав.) Spagát «шпагат, мотузок», ст. spāget «тс.» (XVI ст.) походить від іт. spaghétto «тонкий шпагат», демінутивної форми від етимологічно неясного spago «шпагат, мотузок, шворка; дратва»;
р. бр. шпага́т, п. szpagat, ч. слц. špagát;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпага́тина
«шма-ток шпагату»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпага́т | білоруська |
| spaghétto «тонкий шпагат» | італійська |
| spago «шпагат, мотузок, шворка; дратва» | італійська |
| Spagát «шпагат, мотузок» (бав.) | німецька |
| spāget «тс.» (ст.) | німецька |
| szpagat | польська |
| шпага́т | російська |
| špagát | словацька |
| špagát | чеська |
шпага́тівка «самогон»
утворення, пов’язане зі шпага́т;
назва мотивується тим, що при саморобній дистиляції самогону рідина стікає тонкою цівкою з трубки в посуд по прив’язаному до кінця трубки шпагату;
п. розм. szpagatówka, szpagat «(жарт.) горілка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| szpagatówka «(жарт.) горілка» | польська |
| szpagat «(жарт.) горілка» | польська |
| шпага́т | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України