ШПАГ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичене з італійської мови, можливо, за російським і польським посередництвом;

іт. spada «шпaга; шабля» походить від пізньолат. spada, лат. spatha «широкий двосічний меч; ложечка, лопатка», запозиченого з грецької мови;

гр. σπάϑη «деталь ткацького верстата; широкий меч» споріднене з н. Spaten, дангл. spada, англ. spade «лопата» (‹ пгерм. *spaðan-);

р. шпа́га пов’язують (Фасмер IV 469) безпосередньо з п. szpada, причому формальне перетворення слова сталося, очевидно, уже на ґрунті російської мови;

р. бр. болг. м. шпа́га, п. szpada, ч. špáda, схв. шпа́га, шпа́да, слн. špada;

запозичення з німецької мови;

н. Sрatel, (заст.) Spadel «шпатель», давніше «інструмент хірурга й аптекаря», походить від іт. spatola «шпатель, лопаточка, інструмент художника й аптекаря», яке продовжує слат. spatula, утворене від spatha «ложечка, лопаточка; широкий двосічний меч», звідки також шпа́га;

р. шпа́тель, бр. шпа́тэль, п. szpachla, ст. szpatel, szpatela, szpadel, ч. špachtle, слц. špachtl’a, болг. шпа́тел (мед.) «ложечка; ніж для змішування фарб», шпа́тула «тс.»;