ШОРОХ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *seršь/seržь «тонка крига; наст», словотворчо паралельне до *sernъ «наст»;

споріднене з лит. šеr̃kšnas «іній», šarmá «тс.», лтс. sērsna «іній; ожеледиця; наст»;

паралелізм початкових с – ш, як у сипі́ти – шипі́ти, [скі́ра] – шкі́ра та ін;

пов’язання з р. шершавый, шорох (Фасмер IV 430), як і з іє. *serg- «мороз» (Holub–Kop. 359), помилкове;

р. [шерошь] «перший лід, шуга», [шорошь] «тс.», бр. [шарэш], п. [śreż] «тс.», ст. strysz «дрібна крига», ч. [stříž] «тонка крига», слц. [stríž] «наст; іній», [sriež] «тс.», вл. srěž «тонка крига; іній», нл. srěž «донний лід», болг. м. скреж «іній», схв. [сре̑ш, среж (стреж)] «тс.», слн. sréž «наст»;

очевидно, звуконаслідувальне утворення, пов’язане з подібними українськими і взагалі слов’янськими звукозображувальними словами з кореневими приголосними ш-р(-) при різних розширювачах приголосних основи і різноманітному вокалізмі кореня типу шар-ити, шар-к-ати, шер-х-отіти, шур-х-отіти, пор. також р. шорк-ать, шорох;

з огляду на це сумнівними видаються спроби розглядати слова як запозичення з неслов’янських мов – через польську мову від свн. scharben «різати, скребти» (Фасмер IV 411; Преобр. II, вып. последний 90), із свн. форми scharpen «тс.» (Черных 203), так само, як і пошуки зв’язків з лат. carpō «зриваю» (Горяев 419);

р. [ша́рпать] «рвати, смикати», бр. ша́рпаць, п. szarpać, слц. šarpat’ «тс.»;

зіставлення з гр. ϰρήνη, дор. ϰράνᾱ «джерело» (Petersson Vgl. sl. Wortst. 36–37) безпідставне;

звуконаслідувальне утворення;

р. шо́рох, бр. шо́рах;

очевидно, виникло з псл. *seršь «тонка крига, наст» унаслідок деетимологізації і впливу слів ше́рех, шерехті́ти або шереха́тий;

пов’язувалося безпосередньо з шерша́вий (Фасмер IV 430), з др. серехъкъ «грубий, кошлатий», р. шо́рох «шерехтіння» (Фасмер IV 467–468);

р. [ше́рех] «дрібна крига на ріці», [шершь] «тс.», [шерошь] «перший лід, шуга», [шорошь] «тс.», [шо́ро́х] «нерівна поверхня», [шо́рох] «дрібна осіння крига, що йде по річці; крижані голки, на які розсипається сніг під ногами; верства сухого листя в лісі», [шороха́] «затори криги при замерзанні річок», бр. [шо́раш] «дрібна крига перед замерзанням річок», [шарэш] «тс.», п. śreż «перша крига на воді»;

вторинне утворення, що виникло на основі попереднього *шере́жь (‹ псл. *seršь/seržь «тонка крига; наст»; менш імовірна реконструкція для р. [шерёшь] попереднього *шьршь, пов’язаного з шерша́вый, шо́рох, шерохова́тый (Фасмер IV 430);

р. [шерёшь] «груддя, напівзамерзле болото»;