ШОРОХ — ЕТИМОЛОГІЯ

сере́ш «тонка крига на воді»

псл. *seršь/seržь «тонка крига; наст», словотворчо паралельне до *sernъ «наст»;
споріднене з лит. šеr̃kšnas «іній», šarmá «тс.», лтс. sērsna «іній; ожеледиця; наст»;
паралелізм початкових сш, як у сипі́тишипі́ти, [скі́ра] – шкі́ра та ін;
пов’язання з р. шершавый, шорох (Фасмер IV 430), як і з іє. *serg- «мороз» (Holub–Kop. 359), помилкове;
р. [шерошь] «перший лід, шуга», [шорошь] «тс.», бр. [шарэш], п. [śreż] «тс.», ст. strysz «дрібна крига», ч. [stříž] «тонка крига», слц. [stríž] «наст; іній», [sriež] «тс.», вл. srěž «тонка крига; іній», нл. srěž «донний лід», болг. м. скреж «іній», схв. [сре̑ш, среж (стреж)] «тс.», слн. sréž «наст»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засереши́ти «затягти (воду) тонкою кригою» (воду)
шере́ш «крига»
шере́шитися (про річку, коли посередині течії рушає крига)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шарэш білоруська
скреж «іній» болгарська
srěž «тонка крига; іній» верхньолужицька
*serg- «мороз» індоєвропейська
sērsna «іній; ожеледиця; наст» латиська
šеr̃kšnas «іній» литовська
šarmà «тс.» литовська
скреж «іній» македонська
srěž «донний лід» нижньолужицька
śreż «тс.» польська
strysz «дрібна крига» польська
*seršь / seržь «тонка крига; наст» праслов’янська
*sernъ «наст» праслов’янська
шершавый російська
шорох російська
шерошь «перший лід, шуга» російська
шорошь «тс.» російська
сре̑ш сербохорватська
среж «тс.» (стреж)] сербохорватська
стреж сербохорватська
стреж сербохорватська
stríž «наст; іній» словацька
sriež «тс.» словацька
sréž «наст» словенська
сипі́ти українська
шипі́ти українська
скі́ра українська
шкі́ра українська
stříž «тонка крига» чеська

ша́рпа́ти «тягти, смикати»

очевидно, звуконаслідувальне утворення, пов’язане з подібними українськими і взагалі слов’янськими звукозображувальними словами з кореневими приголосними ш-р(-) при різних розширювачах приголосних основи і різноманітному вокалізмі кореня типу шар-ити, шар-к-ати, шер-х-отіти, шур-х-отіти, пор. також р. шорк-ать, шорох;
з огляду на це сумнівними видаються спроби розглядати слова як запозичення з неслов’янських мов – через польську мову від свн. scharben «різати, скребти» (Фасмер IV 411; Преобр. II, вып. последний 90), із свн. форми scharpen «тс.» (Черных 203), так само, як і пошуки зв’язків з лат. carpō «зриваю» (Горяев 419);
р. [ша́рпать] «рвати, смикати», бр. ша́рпаць, п. szarpać, слц. šarpat’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

обша́рпанець «обідранець»
оша́рпанець «тс.»
ошарпну́ти «поранити»
пошарпу́шка «докучлива ломота, біль»
пошарпу́шки «смикання в різні боки»
ша́р-патися «смикатися; [рватися на шматки Пі]»
шарп (виг.)
шарпа́к «обідранець»
шарпани́на «шарпання; дрантя»
шарпа́тий «обірваний, обдертий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ша́рпаць білоруська
carpō «зриваю» латинська
szarpać польська
шорк-ать російська
шорох російська
ша́рпать «рвати, смикати» російська
scharben «різати, скребти» середньоверхньнімецька
šarpat' «тс.» словацька

ше́рех «шерехтіння»

зіставлення з гр. ϰρήνη, дор. ϰράνᾱ «джерело» (Petersson Vgl. sl. Wortst. 36–37) безпідставне;
звуконаслідувальне утворення;
р. шо́рох, бр. шо́рах;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шере́хну́ти
шерехті́ти
ше́рхіт
шерхота́ти
шерхоті́ти
шо́рох «шерех»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шо́рах білоруська
ϰρήνη грецька
ϰράνᾱ «джерело» дорійський
шо́рох російська

ше́рех «тонка крига при замерзанні; дрібні частинки криги при замерзанні лиману Берл»

очевидно, виникло з псл. *seršь «тонка крига, наст» унаслідок деетимологізації і впливу слів ше́рех, шерехті́ти або шереха́тий;
пов’язувалося безпосередньо з шерша́вий (Фасмер IV 430), з др. серехъкъ «грубий, кошлатий», р. шо́рох «шерехтіння» (Фасмер IV 467–468);
р. [ше́рех] «дрібна крига на ріці», [шершь] «тс.», [шерошь] «перший лід, шуга», [шорошь] «тс.», [шо́ро́х] «нерівна поверхня», [шо́рох] «дрібна осіння крига, що йде по річці; крижані голки, на які розсипається сніг під ногами; верства сухого листя в лісі», [шороха́] «затори криги при замерзанні річок», бр. [шо́раш] «дрібна крига перед замерзанням річок», [шарэш] «тс.», п. śreż «перша крига на воді»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́шерет «затори криги»
зашереши́тися «покритися тонкою кригою»
ше́рет «шерех (крига)»
ше́ре́ш «крига Нед; тонка крижана кірка ВеНЗн»
ше́решень «шерех»
шере́шитися «про річку, серединою якої йде крига, а при берегах ще стоїть, міцно примерзнувши»
ше́решінь «тс.»
шерха́ти
ше́рхнути «злегка замерзати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шо́раш «дрібна крига перед замерзанням річок» білоруська
шарэш «тс.» білоруська
серехъкъ «грубий, кошлатий» давньоруська
śreż «перша крига на воді» польська
*seršь «тонка крига, наст» праслов’янська
шо́рох «шерехтіння» російська
ше́рех «дрібна крига на ріці» російська
шершь «тс.» російська
шерошь «перший лід, шуга» російська
шорошь «тс.» російська
шо́ро́х «нерівна поверхня» російська
шо́рох «дрібна осіння крига, що йде по річці; крижані голки, на які розсипається сніг під ногами; верства сухого листя в лісі» російська
шороха́ «затори криги при замерзанні річок» російська

шери́ж «замерзлий після відлиги сніг»

вторинне утворення, що виникло на основі попереднього *шере́жь (‹ псл. *seršь/seržь «тонка крига; наст»; менш імовірна реконструкція для р. [шерёшь] попереднього *шьршь, пов’язаного з шерша́вый, шо́рох, шерохова́тый (Фасмер IV 430);
р. [шерёшь] «груддя, напівзамерзле болото»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шержені́ти «покриватися інеєм»
ше́ржень «іній»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*seršь/seržь праслов’янська
*шере́жь (‹ псл. *seršь/seržь «тонка крига; наст»; менш імовірна реконструкція для р. [шерёшь] попереднього *шьршь, пов’язаного з шерша́вый, шо́рох, шерохова́тый (Фасмер IV 430) російська
*шьршь російська
шерша́вый російська
шо́рох російська
шерохова́тый російська
шерёшь «груддя, напівзамерзле болото» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України