ШОРОХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сере́ш «тонка крига на воді»
псл. *seršь/seržь «тонка крига; наст», словотворчо паралельне до *sernъ «наст»;
споріднене з лит. šеr̃kšnas «іній», šarmá «тс.», лтс. sērsna «іній; ожеледиця; наст»;
паралелізм початкових с – ш, як у сипі́ти – шипі́ти, [скі́ра] – шкі́ра та ін;
пов’язання з р. шершавый, шорох (Фасмер IV 430), як і з іє. *serg- «мороз» (Holub–Kop. 359), помилкове;
р. [шерошь] «перший лід, шуга», [шорошь] «тс.», бр. [шарэш], п. [śreż] «тс.», ст. strysz «дрібна крига», ч. [stříž] «тонка крига», слц. [stríž] «наст; іній», [sriež] «тс.», вл. srěž «тонка крига; іній», нл. srěž «донний лід», болг. м. скреж «іній», схв. [сре̑ш, среж (стреж)] «тс.», слн. sréž «наст»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засереши́ти
«затягти (воду) тонкою кригою»
(воду)
шере́ш
«крига»
шере́шитися
(про річку, коли посередині течії рушає крига)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шарэш | білоруська |
скреж «іній» | болгарська |
srěž «тонка крига; іній» | верхньолужицька |
*serg- «мороз» | індоєвропейська |
sērsna «іній; ожеледиця; наст» | латиська |
šеr̃kšnas «іній» | литовська |
šarmà «тс.» | литовська |
скреж «іній» | македонська |
srěž «донний лід» | нижньолужицька |
śreż «тс.» | польська |
strysz «дрібна крига» | польська |
*seršь / seržь «тонка крига; наст» | праслов’янська |
*sernъ «наст» | праслов’янська |
шершавый | російська |
шорох | російська |
шерошь «перший лід, шуга» | російська |
шорошь «тс.» | російська |
сре̑ш | сербохорватська |
среж «тс.» (стреж)] | сербохорватська |
стреж | сербохорватська |
стреж | сербохорватська |
stríž «наст; іній» | словацька |
sriež «тс.» | словацька |
sréž «наст» | словенська |
сипі́ти | українська |
шипі́ти | українська |
скі́ра | українська |
шкі́ра | українська |
stříž «тонка крига» | чеська |
ша́рпа́ти «тягти, смикати»
очевидно, звуконаслідувальне утворення, пов’язане з подібними українськими і взагалі слов’янськими звукозображувальними словами з кореневими приголосними ш-р(-) при різних розширювачах приголосних основи і різноманітному вокалізмі кореня типу шар-ити, шар-к-ати, шер-х-отіти, шур-х-отіти, пор. також р. шорк-ать, шорох;
з огляду на це сумнівними видаються спроби розглядати слова як запозичення з неслов’янських мов – через польську мову від свн. scharben «різати, скребти» (Фасмер IV 411; Преобр. II, вып. последний 90), із свн. форми scharpen «тс.» (Черных 203), так само, як і пошуки зв’язків з лат. carpō «зриваю» (Горяев 419);
р. [ша́рпать] «рвати, смикати», бр. ша́рпаць, п. szarpać, слц. šarpat’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обша́рпанець
«обідранець»
оша́рпанець
«тс.»
ошарпну́ти
«поранити»
пошарпу́шка
«докучлива ломота, біль»
пошарпу́шки
«смикання в різні боки»
ша́р-патися
«смикатися; [рватися на шматки Пі]»
шарп
(виг.)
шарпа́к
«обідранець»
шарпани́на
«шарпання; дрантя»
шарпа́тий
«обірваний, обдертий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ша́рпаць | білоруська |
carpō «зриваю» | латинська |
szarpać | польська |
шорк-ать | російська |
шорох | російська |
ша́рпать «рвати, смикати» | російська |
scharben «різати, скребти» | середньоверхньнімецька |
šarpat' «тс.» | словацька |
ше́рех «шерехтіння»
зіставлення з гр. ϰρήνη, дор. ϰράνᾱ «джерело» (Petersson Vgl. sl. Wortst. 36–37) безпідставне;
звуконаслідувальне утворення;
р. шо́рох, бр. шо́рах;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шере́хну́ти
шерехті́ти
ше́рхіт
шерхота́ти
шерхоті́ти
шо́рох
«шерех»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шо́рах | білоруська |
ϰρήνη | грецька |
ϰράνᾱ «джерело» | дорійський |
шо́рох | російська |
ше́рех «тонка крига при замерзанні; дрібні частинки криги при замерзанні лиману Берл»
очевидно, виникло з псл. *seršь «тонка крига, наст» унаслідок деетимологізації і впливу слів ше́рех, шерехті́ти або шереха́тий;
пов’язувалося безпосередньо з шерша́вий (Фасмер IV 430), з др. серехъкъ «грубий, кошлатий», р. шо́рох «шерехтіння» (Фасмер IV 467–468);
р. [ше́рех] «дрібна крига на ріці», [шершь] «тс.», [шерошь] «перший лід, шуга», [шорошь] «тс.», [шо́ро́х] «нерівна поверхня», [шо́рох] «дрібна осіння крига, що йде по річці; крижані голки, на які розсипається сніг під ногами; верства сухого листя в лісі», [шороха́] «затори криги при замерзанні річок», бр. [шо́раш] «дрібна крига перед замерзанням річок», [шарэш] «тс.», п. śreż «перша крига на воді»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́шерет
«затори криги»
зашереши́тися
«покритися тонкою кригою»
ше́рет
«шерех (крига)»
ше́ре́ш
«крига Нед; тонка крижана кірка ВеНЗн»
ше́решень
«шерех»
шере́шитися
«про річку, серединою якої йде крига, а при берегах ще стоїть, міцно примерзнувши»
ше́решінь
«тс.»
шерха́ти
ше́рхнути
«злегка замерзати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шо́раш «дрібна крига перед замерзанням річок» | білоруська |
шарэш «тс.» | білоруська |
серехъкъ «грубий, кошлатий» | давньоруська |
śreż «перша крига на воді» | польська |
*seršь «тонка крига, наст» | праслов’янська |
шо́рох «шерехтіння» | російська |
ше́рех «дрібна крига на ріці» | російська |
шершь «тс.» | російська |
шерошь «перший лід, шуга» | російська |
шорошь «тс.» | російська |
шо́ро́х «нерівна поверхня» | російська |
шо́рох «дрібна осіння крига, що йде по річці; крижані голки, на які розсипається сніг під ногами; верства сухого листя в лісі» | російська |
шороха́ «затори криги при замерзанні річок» | російська |
шери́ж «замерзлий після відлиги сніг»
вторинне утворення, що виникло на основі попереднього *шере́жь (‹ псл. *seršь/seržь «тонка крига; наст»; менш імовірна реконструкція для р. [шерёшь] попереднього *шьршь, пов’язаного з шерша́вый, шо́рох, шерохова́тый (Фасмер IV 430);
р. [шерёшь] «груддя, напівзамерзле болото»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шержені́ти
«покриватися інеєм»
ше́ржень
«іній»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*seršь/seržь | праслов’янська |
*шере́жь (‹ псл. *seršь/seržь «тонка крига; наст»; менш імовірна реконструкція для р. [шерёшь] попереднього *шьршь, пов’язаного з шерша́вый, шо́рох, шерохова́тый (Фасмер IV 430) | російська |
*шьршь | російська |
шерша́вый | російська |
шо́рох | російська |
шерохова́тый | російська |
шерёшь «груддя, напівзамерзле болото» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України