ШОКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

шо́кати «шавкати, шепелявити»

звуконаслідувальне утворення, що імітує шепелявлення;

шо́вкати «говорити нерозбірливо, як беззубі»

звуконаслідувальне утворення;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шовку́н «беззубий; той, що нерозбірливо говорить»
шо́ка́ти «тс.»

що (займ., спол.)

псл. čьto;
утворилося поєднанням займенника *čь «що», збереженого в укр. [нич] «нічого», із займенником to, с. р. від *tъ, укр. той;
укр. що, як на це вказують дані українських і російських говірок, розвинулося з др. чьто;
сумнівне виведення укр. що (Соболевский Лекции 108, 202) від *čьso, *česo (род. в. одн. займенника *čьto), що лежить в основі п. со (‹ czso), ч. co (‹ čso), слц. [(сх.) со], нл. со, полаб. сü;
р. что (фонет. што), [штё, ште, шта, що, щё], бр. што, др. чьто «що» (займ., спол.), п. со, ст. czso (займ.), [со] (спол.), ч. со, ст. čso (займ.), слц. čо, [(сх.) со], вл. što «щo», нл. со, полаб. cü (‹ *čьso) (займ.), болг. що (фонет. што), м. што «тс.», схв. што̏ (займ., спол.), стсл. чьтî «що» (займ.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

шо «що»
шо́кати
што «тс.»
що́кати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
што білоруська
що (фонет. што) болгарська
što «щo» верхньолужицька
чьто давньоруська
чьто «що» (займ., спол.) давньоруська
што «тс.» македонська
со нижньолужицька
со нижньолужицька
сü полабська
(‹ *čьso)(займ.) полабська
со (‹ czso) польська
со польська
čьto праслов’янська
від російська
что (фонет. што) російська
што̏ (займ., спол.) сербохорватська
(cх.) со словацька
čо словацька
чьтî «що» (займ.) старослов’янська
нич «нічого» українська
той українська
що українська
що українська
штё українська
ште українська
шта українська
що українська
щё українська
со (спол.) українська
со (сх.) українська
co (‹ čso) чеська
со чеська
*čь «що» ?
від ?
*česo (род. в. одн. займенника *čьto) ?
czso (займ.) ?
čso (займ.) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України