ШМАРКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ймовірно, виникло з питомого укр. *шморкати під впливом запозиченого з польської мови [смарк] «соплі» для підкреслення експресивно-негативного забарвлення слова;

п. smarkać «пускати соплі з носа; мати нежить» продовжує псл. *sm^ъr̥kati, споріднене з лит. smùrgas «соплі», smùrkštinti «забруднити», перс. morg «соплі» і, можливо, з лат. mūcus (нар.-лат. mŭccus) «слиз, мокротиння», гр. μύξα «тс.» (Machek ESJČ 562);

пов’язання з н. Schmirgel «тютюновий осадок у мундштуку люльки; слизовий осадок у трубі духового інструмента» (Zupitza GG 137) малоймовірне;

р. сморка́ть «сякати (ніс)», бр. смарка́ць «тс.», др. смъркати «утягати в себе (про подих)», ч. smrkati «сякатися», слц. smrkat’ «сякатися; швидко втягати носом повітря в себе, хникати; потроху пити», вл. smorkać «пускати соплі з носа», smorkać so «сякатися», нл. smarkaś «сякати», болг. смъ́ркам «шморгаю; нюхаю (табаки тощо); хлищу; дудлю», смърка́ч «п’яниця», м. шмрка «шморгає носом, посапує; попиває (напій); смокче, качає (насосом)», [смрка] «тс.», схв. шмр́кати «шморгати носом; утягати носом щось; качати насосом», слн. smŕkati «шморгати носом; пускати соплі з носа; пирхати; хникати», цсл. смръкати «сякати», смръкъ «слиз, соплі»;

запозичення з польської мови;

п. smarki «соплі», smarkacz «шмаркач», smarkaty «шмаркатий», smarkać «розпускати соплі» споріднені з укр. шмо́ргати, р. сморка́ться «сякатися»;

бр. [смаркачы́] «соплі», [смарка́ч] «шмаркач»;