ШМАРИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шмаря́ти «кидати»
можливо, запозичення зі словацької мови;
західнослов’янські слова пов’язуються з н. Schmarre «шрам, рубець», утвореним від schmieren «шмарувати, змащувати; (перен.) бити» (Machek ESJČ 617);
р. [шма́рить] «бити, особливо батогом, пугою», ч. [šmarnút’] «ударити батогом», слц. šmarit’ «кинути», šmárat’ «кидати», вл. šmarnyć «злегка вдарити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шма́рити
«тс.»
шмарну́ти
«кинути»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| šmarnyć «злегка вдарити» | верхньолужицька |
| Schmarre «шрам, рубець» | німецька |
| schmieren «шмарувати, змащувати; (перен.) бити» | німецька |
| шма́рить «бити, особливо батогом, пугою» | російська |
| šmarit' «кинути»«кидати» | словацька |
| šmárat' «кинути»«кидати» | словацька |
| šmarnút' «ударити батогом» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України