ШМАЛЬНА — ЕТИМОЛОГІЯ

смали́ти

псл. [smaliti] «смалити, палити, пекти, задимлювати, коптити», очевидно, пов’язане чергуванням голосних із smola «варена смола, вар; живиця»;
може розглядатись як продовження незасвідченого псл. *smōliti, каузативної форми до *smel-ti «палити; тліти, жаріти; повільно горіти», до якого зводиться також smola, укр. смола́;
споріднене з лит. smė˜la «тліє, жевріє» і з більш віддаленими утвореннями, поширеними формантом -k-, smil˜kti «тліти; димитися, куритися», smilkóti «обкурювати (пахощами)», сірл. smāl, smōl, smūal «вогонь, полум’я; спека, жар; попіл», снідерл. smōlen «тліти; димитися, коптити», гол. smeulen, нн. smelen, [smöln] «тс., повільно горіти», флам. smoel (‹*smōla-) «душний, пекучий, жаркий», сангл. smolder «дим», англ. smoulder «тліти; тліючий вогонь», smell «запах», пгерм. *smul;
очевидно, іє. *sme(u)-l-/smō-l-/smi-l- «палити; тліти, повільно горіти; димитися; дим»;
висловлюється думка про походження слів з основою сл. smal- (smol-) від того ж кореня, що й псл. smag-, smog- (Brückner 503);
р. [сма́ли́ть] «смалити, палити, пекти», бр. смалі́ць «тс.; обпікати; [бути лютим (про мороз)]», п. smalić «смалити», вл. smalić «смалити, палити; підпікати», нл. smaliś «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засма́лений
посма́лений
пусмуло́нути «злегка обпалитися, присмалитися»
сма́лений
смалі́й «той, хто смалить, хто ріже й осмалює свиней»
смалки́й «сильний, різкий (вітер); дуже жаркий»
смальки́й
смальну́ти «вистрелити; сильно вдарити»
смалю́х «залишок обгорілого дерева на пожарищі»
сма́ляти́на
шмали́ти
шмалі́й «тс.; холодний, різкий вітер»
шмалко́ «швидкий віл»
шмальки́й
шмальни́й «тс.»
шмальну́ти
шмалю́г «палиця, якою ворушать солому в печі»
шмаля́к «тс.»
шма́лятина
Етимологічні відповідники

Слово Мова
smoulder «тліти; тліючий вогонь» англійська
smell «запах» англійська
смалі́ць «тс.; обпікати; [бути лютим (про мороз)]» білоруська
smalić «смалити, палити; підпікати» верхньолужицька
smeulen голландська
*sme(u)-l- / smō-l- / smi-l- «палити; тліти, повільно горіти; димитися; дим» індоєвропейська
smė˜la «тліє, жевріє» литовська
smil˜kti «тліти; димитися, куритися» литовська
smilkýti «обкурювати (пахощами)» литовська
smaliś «тс.» нижньолужицька
smelen нижньонімецька
smöln «тс., повільно горіти» нижньонімецька
smalić «смалити» польська
*smul прагерманська
smaliti «смалити, палити, пекти, задимлювати, коптити» праслов’янська
smola «варена смола, вар; живиця» праслов’янська
*smōliti праслов’янська
*smel-ti «палити; тліти, жаріти; повільно горіти» праслов’янська
smola праслов’янська
smola праслов’янська
smola праслов’янська
smola праслов’янська
smola праслов’янська
smag- праслов’янська
smog- праслов’янська
сма́ли́ть «смалити, палити, пекти» російська
smolder «дим» середньоанглійська
smāl середньоірландська
smōl середньоірландська
smūal «вогонь, полум’я; спека, жар; попіл» середньоірландська
smōlen «тліти; димитися, коптити» середньонідерландська
smal- (smol-) слов’янські
smol- слов’янські
smol- слов’янські
smol- слов’янські
smol- слов’янські
смола́ українська
smoel «душний, пекучий, жаркий» (‹*smōla-) фламандська
*smōla- фламандська
*smōla- фламандська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України