ШМАГОНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шмага́ти «бити чимось гнучким; [метати, шпурляти Ме]»
псл. [smagati];
споріднене з лит. smõgti «бити», smagùs «сильний (про удари); голосний (про свист); важкий (про вагу)», smáugti «кидати; бити; хльоскати, шмагати», šmagóti «бити батогом», лтс. smаg(r)s «сильний (про удари); голосний (про свист); важкий (про вагу)», smaugs «стрункий» і, можливо, з гр. μογερός «важкий», μόγος «труднощі (під час роботи); напруга»;
іє. *smā˘g- «кидати, бити», з яким пов’язуються також псл. smaga, smuga, укр. [сма́га́], сму́га;
р. [шмага́ть] «бити, стьобати», п. smagać «тс.», ч. šmahem «всуціль, разом», слц. šmah «помах», šmahnút’ «зробити швидкий рух рукою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шмага́лка
«гнучкий прут; невелика палиця з балабушкою смоли на кінці, яку діти кидають на велику відстань»
шмагну́ти
шмагону́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| μογερός «важкий» | грецька |
| μόγος «труднощі (під час роботи); напруга» | грецька |
| *smā˘g- «кидати, бити» | індоєвропейська |
| smаg(r)s «сильний (про удари); голосний (про свист); важкий (про вагу)» | латиська |
| smaugs «стрункий» | латиська |
| smõgti «бити» | литовська |
| smagùs «сильний (про удари); голосний (про свист); важкий (про вагу)» | литовська |
| smáugti «кидати; бити; хльоскати, шмагати» | литовська |
| šmagóti «бити батогом» | литовська |
| smagać «тс.» | польська |
| smagati | праслов’янська |
| smaga | праслов’янська |
| smuga | праслов’янська |
| шмага́ть «бити, стьобати» | російська |
| šmah «помах»«зробити швидкий рух рукою» | словацька |
| šmahnút' «помах»«зробити швидкий рух рукою» | словацька |
| сма́га́ | українська |
| сму́га | українська |
| šmahem «всуціль, разом» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України