ШЛІХТА — ЕТИМОЛОГІЯ

шлі́хта «клейкий розчин, яким проклеюють основи тканин; [рідке клейке вариво з борошна для побілки стін; оброблена партія тютюнового листя Нед]»

запозичення з німецької мови;
н. Schlichte «шліхта; обмащувальна маса; формівна фарба, обмазка» пов’язане зі schlichten «згладжувати, вирівнювати; шліхтувати; обробляти начисто»;
р. болг. шли́хта, бр. шлі́хта, п. szlichta «шліхта; рідкий вапнистий штукатурний розчин», ч. слц. нл. šlichta «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шліхти́нки «прутики лози, якими перекладаються верстви ниток після шліхтування»
шліхтува́ти «змащувати пряжу шліхтою»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шлі́хта білоруська
шли́хта болгарська
šlichta «тс.» нижньолужицька
Schlichte «шліхта; обмащувальна маса; формівна фарба, обмазка» німецька
schlichten «згладжувати, вирівнювати; шліхтувати; обробляти начисто» німецька
szlichta «шліхта; рідкий вапнистий штукатурний розчин» польська
шли́хта російська
šlichta «тс.» словацька
šlichta «тс.» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України