ШЛЯРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шля́ра «оборка»
запозичене з німецької мови за посередництвом польської;
н. [Schlar], Schleier (‹ свн. sleiger, sleiеr) «вуаль, серпанок, фата» споріднене із снідерл. sluier, сангл. sleir «тс.», а також із снідерл. sloi(g)er «шлейф», які зводяться до пгерм. *slod- «щось, що волочиться»;
п. szlara, szlarka «облямівка, кайма», ч. заст. šlár, šlář, šlojíř «вуаль, серпанок, фата», вл. šlewjer, нл. šlewjeŕ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шля́рка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| šlewjer | верхньолужицька |
| šlewjeŕ «тс.» | нижньолужицька |
| Schlar | німецька |
| Schleier | німецька |
| szlara «облямівка, кайма» | польська |
| szlarka «облямівка, кайма» | польська |
| *slod- «щось, що волочиться» | прагерманська |
| sleir «тс.» | середньоанглійська |
| sleiеr «вуаль, серпанок, фата» | середньоверхньнімецька |
| sleiger | середньоверхньнімецька |
| sluier | середньонідерландська |
| sloi(g)er «шлейф» | середньонідерландська |
| šlár «вуаль, серпанок, фата» (заст.) | чеська |
| šlář «вуаль, серпанок, фата» (заст.) | чеська |
| šlojíř «вуаль, серпанок, фата» (заст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України