ШЛЮЗИ — ЕТИМОЛОГІЯ

шлюз «гідротехнічна споруда для переміщення суден по ріках і каналах з різним рівнем води»

запозичене з голландської мови, можливо, за посередництвом російської;
гол. sluis «шлюз» (нн. slü ̑se, снідерл. slūse, sluise) походить від фр. ст. escluse (› фр. écluse) «шлюз», що продовжує (можливо, через слат. sclūsa) пізньолат. exclūsa «тс.», пов’язане з exclūdo «виключаю, відокремлюю», утвореним з префікса ex- «з-» і дієслова claudo «замикаю»;
р. шлюз, ст. слюза, бр. болг. шлюз, п. szluza, (заст., рідк.) szluz, ст. śluza, ч. слц. [sluzaj] «мостова балка», нл. (розм.) šluza «шлюз», м. шлаjз, схв. шла̏jз «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

слю́за
шлю́за
шлюзівни́к «шлюзовий майстер»
шлюзівня́ «шлюзовий відділ»
шлюзува́ти
шлюзува́тися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шлюз білоруська
шлюз болгарська
sluis «шлюз» (нн. slü˘se, снідерл. slūse, sluise) голландська
шлаjз македонська
šluza «шлюз» (розм.) нижньолужицька
slü ̑se нижньонімецька
exclūsa «тс.» пізньолатинська
exclūdo «виключаю, відокремлюю» пізньолатинська
ex- «з-» пізньолатинська
claudo «замикаю» пізньолатинська
szluza (заст., рідк.) польська
szluz (заст., рідк.) польська
śluza (ст.) польська
шлюз російська
слюза (ст.) російська
шла̏jз «тс.» сербохорватська
sclūsa «шлюз» (› фр. écluse) середньолатинська
slūse середньонідерландська
sluise середньонідерландська
sluzaj «мостова балка» словацька
escluse «шлюз» (ст.) французька
écluse французька
sluzaj «мостова балка» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України