ШЛЬОПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шльо́пати «з шумом бити чим-небудь м’яким»
звуконаслідувальне утворення, пор. льо́пати, тьо́пати, хрьо́пати;
зіставлялося з нар.-лат. stloppus, scloppus «звук від ляпаса по надутих щоках», гол. slapp! «шльоп!», англ. slap «ляпас», з якими у слов’янських слів навряд чи є генетичний зв’язок;
була спроба реконструювати псл. *šьlepati (Ильинский ИОРЯС 20/4, 158; Torbiörnsson LM I 44–45);
р. шлёпать, бр. шлёпаць, п. (рідк.) szlopać «іти по грязюці (воді), брести», болг. шле́пвам «даю ляпаса, б’ю», м. шлапа «іде по грязюці (воді); дає ляпаса», слн. šlépáti «ляскати пальцями», šlépniti «ударити по обличчю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шльоп
(виг.)
шльо́пане́ць
«ляпанець»
шльо́панці
«легкі домашні туфлі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| slap «ляпас» | англійська |
| шлёпаць | білоруська |
| шле́пвам «даю ляпаса, б’ю» | болгарська |
| slapp! «шльоп!» | голландська |
| шлапа «іде по грязюці (воді); дає ляпаса» | македонська |
| stloppus | народнолатинська |
| scloppus «звук від ляпаса по надутих щоках» | народнолатинська |
| szlopać «іти по грязюці (воді), брести» (рідк.) | польська |
| *šьlepati | праслов’янська |
| шлёпать | російська |
| šlépáti «ляскати пальцями»«ударити по обличчю» | словенська |
| šlépniti «ляскати пальцями»«ударити по обличчю» | словенська |
| льо́пати | українська |
| тьо́пати | українська |
| хрьо́пати | українська |
шльо́хати «голосно плакати, ридати Нед; хлипати, плакати Ме»
можливо, експресивно-звуконаслідувальне утворення, подібне до шльо́пати, шоло́пати;
не можна повністю виключити, особливо щодо Галичини, і запозичення з поль-ської мови;
зіставлення п. szlochać з н. schluchzen «ридати» (Brückner 550) непереконливе;
п. szlochać «хлипати, ридати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| schluchzen «ридати» | німецька |
| szlochać | польська |
| szlochać «хлипати, ридати» | польська |
| шльо́пати | українська |
| шоло́пати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України