ШЛУНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шлу́нок «орган травлення людини і більшості тварин»
запозичення з німецької мови;
свн. *geslünge «нутрощі» (н. Geschlinge «тс.») пов’язане із снн. slunk «глотка, горло; паща; провалля», свн. slunt (› н. Schlund) «тс.», двн. slintan «ковтати» (первісно «давати зісковзуватися»);
германські слова зіставляються з лит. lendù «повзу», тох. А länt-, lät-, тох. B lant-, lät-, lat- «іти, покидати» і разом зводяться до іє. *(s)len-d(h)- «ковзатися»;
р. [шлу́нья] «нутрощі тварини», бр. [шлу́нкі] (мн.) «нутрощі», [шлу́нне] «тс.», вл. šlink «нутрощі (худоби)», нл. šlinki (мн.) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жлуно́к
«шлунок»
передшлу́нок
«передній шлунок»
підшлунко́вий
підшлу́нник
«підшлункова залоза»
шлунк
«шлунок; зів, порожнина зіва»
шлу́нки
«нутрощі Л; (заст.) шлунок ЛЖит»
(мн.)
шлу́ння
«нутрощі»
(зб.)
шлу́ночок
«орган у бджоли, де виробляється мед; частина порожнини серця, яка регулює рух крові»
шлю́нки
«кишки»
(мн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шлу́нкі «нутрощі» (мн.) | білоруська |
| шлу́нне «тс.» | білоруська |
| šlink «нутрощі (худоби)» | верхньолужицька |
| slintan «ковтати» (первісно «давати зісковзуватися») | давньоверхньонімецька |
| *(s)len-d(h)- «ковзатися» | індоєвропейська |
| lendù «повзу» | литовська |
| šlinki «тс.» (мн.) | нижньолужицька |
| Geschlinge «тс.» | німецька |
| Schlund | німецька |
| шлу́нья «нутрощі тварини» | російська |
| *geslünge «нутрощі» (н. Gesch-linge «тс.») | середньоверхньнімецька |
| slunt «тс.» (› н. Schlund) | середньоверхньнімецька |
| slunk «глотка, горло; паща; провалля» | середньонижньонімецька |
| länt- | тохарська А |
| lät- | тохарська А |
| lant- | тохарська В |
| lät- | тохарська В |
| lat- «іти, покидати» | тохарська В |
тлу́нок «шлунок»
результат контамінації слів шлу́нок і тли́ти «поглинати» з наступним зближенням із тру́нок «напій»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тру́нок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шлу́нок «поглинати» | українська |
| тру́нок «напій» | українська |
| тли́ти | українська |
тру́нок «шлунок, живіт»
неясне;
можливо, результат контамінації назв утро́ба і шлу́нок;
менш переконливе пов’язання (Німчук 339) з тру́нок «напій» або з давнім трути «перетравлювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
отру́нок
«шлунок»
утру́нок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| утро́ба | українська |
| шлу́нок | українська |
| тру́нок «напій» | українська |
| трути «перетравлювати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України