ШЛАПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шла́пати «незграбно іти»
не зовсім ясне;
можливо, звуконаслідувальне утворення;
припущенню про походження від псл. slęp(a)ti, спорідненого з лит. slim̃pti (slempù) «повільно й тихо йти» (Zubatý St. a čl. II 347; Machek ESJČ 616), суперечать факти польської мови, де відсутні відповідні рефлекси праслов’янських носових голосних;
бр. [шлапа́к] «капець», шлапакі́ «капці», п. szłapać «чалапати», ч. šlapati «топтати, наступати; іти», [šl’apkat’] «повільно йти», слц. šliapat’ «наступати, топтати», šl’apaj «слід, ступня», вл. šlapać «ковтати, поглинати», šlapotać «ковтати; швидко говорити», нл. šlapaś «сьорбати», болг. шля́пам «ляскаю, шльопаю», м. шлапа «ляскає, шльопає; хлипає», шлапка «тс.; плямкає», схв. шља́пати «шльопати», слн. šlapáti «іти в капцях; мляво йти; шльопати по болоту»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шлапа́к
шла́патник
«обідранець»
шла́птю
«підтюпцем»
шля́-пити
шля́мпатися
«бігати підтюпцем туди й сюди»
шляпа́к
«шкарбан; роззява»
шля́пати
«тс.»
шля́тати
«іти нетвердою ходою»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шлапа́к «капець» | білоруська |
шлапакі́ «капці» | білоруська |
шля́пам «ляскаю, шльопаю» | болгарська |
šlapać «ковтати, поглинати»«ковтати; швидко говорити» | верхньолужицька |
šlapotać «ковтати, поглинати»«ковтати; швидко говорити» | верхньолужицька |
slim̃pti «повільно й тихо йти» (slempù)(Zubatý St. a čl. II 347; Machek ESJČ 616) | литовська |
slempù | литовська |
шлапа «ляскає, шльопає; хлипає» | македонська |
шлапка «тс.; плямкає» | македонська |
šlapaś «сьорбати» | нижньолужицька |
szłapać «чалапати» | польська |
slęp(a)ti | праслов’янська |
шља́пати «шльопати» | сербохорватська |
šliapat' «наступати, топтати»«слід, ступня» | словацька |
šl'apaj «наступати, топтати»«слід, ступня» | словацька |
šlapáti «іти в капцях; мляво йти; шльопати по болоту» | словенська |
šlapati «топтати, наступати; іти» | чеська |
šl'apkat' «повільно йти» | чеська |
нашла́па «верхня частина у віконній або дверній коробці»
запозичення з білоруської мови;
бр. [нашла́па] «тс.» пов’язується з [шла́паць] «наступати зверху, притискати, накладати», очевидно, співвідносне з укр. [шла́пати] «човгати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
нашла́па «тс.» | білоруська |
шла́пати «човгати» | українська |
шла́паць «наступати зверху, притискати, накладати» | ? |
шля́пати «плюскатися, шльопати»
більше підстав для протилежного припущення;
виведення слов’янських слів від н. schlappen «човгати ногами» (Bielfeldt Die deutschen Lehnwör-ter… 1933, 246) сумнівне;
псл. slępati, slępti, експресивне звуконаслідувальне утворення, можливо, споріднене зі шла́пати «незграбно іти», лит. slim̃pti (slempù) «повільно й тихо йти; підкрадатися»;
п. [szlapać] «бруднити, плюскати, бризкати», вл. šlapać «ковтати, поглинати», нл. šlapaś «сьорбати, хлептати», болг. шля́пам «шльопаю, ляскаю», м. шлапа «хлюпає, шльопає», схв. šljápati «шльопати, чалапати, хляпати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шлі́пати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шля́пам «шльопаю, ляскаю» | болгарська |
šlapać «ковтати, поглинати» | верхньолужицька |
slim̃pti «повільно й тихо йти; підкрадатися» (slempù) | литовська |
slempù | литовська |
шлапа «хлюпає, шльопає» | македонська |
šlapaś «сьорбати, хлептати» | нижньолужицька |
schlappen «човгати ногами» | німецька |
szlapać «бруднити, плюскати, бризкати» | польська |
slępati | праслов’янська |
slępti | праслов’янська |
шла́пати «незграбно іти» | праслов’янська |
šljápati «шльопати, чалапати, хляпати» | сербохорватська |
чала́пати «хляпати; ляскати; човгати; [бігти клусом]»
звуконаслідувальні утворення, похідні від вигуку чала́п;
дієслово, аналогічне ча́пати, шла́пати, пор. п. człapać, [szłapać] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чала́п
«вигук, що імітує хляпання, ляскання»
чалапани́на
«бродіння по болоті чи по воді, робота в грязюці»
чала́пкати
чалапкоті́ти
чалапу́та
«людина, взута у великі, недоладні чоботи»
чалапу́ти
«погані чоботи або черевики»
челе́пати
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
człapać | польська |
чала́п | ? |
ча́пати | ? |
шла́пати | ? |
człapać | ? |
szłapać «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України