ШЛАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шлам «осад при фільтруванні рідини; подрібнена гірська порода»
запозичення з німецької мови;
н. Schlamm «шлам; бруд, мул» – ізольоване слово, яке, можливо, зводиться до іє. *(s)lamb-, *lā˘b- «слабкий; той, що звисає»;
р. бр. болг. шлам, п. szlam (тех.) «шлам; мул», ч. šlam «осад вугільного пилу в шахтній воді», схв. шља̑м «бруд, покидьки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шлама́к
«лишок глею після виготовлення горшка чи якогось іншого посуду»
шлям
«мул, бруд»
шлямі́вка
«очищання дна ставка»
шлямо́вня
«грязеві ванни»
шлямува́ти
«очищувати (від мулу, бруду тощо)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шлам | білоруська |
| шлам | болгарська |
| *(s)lamb- | індоєвропейська |
| *lā˘b- «слабкий; той, що звисає» | індоєвропейська |
| Schlamm «шлам; бруд, мул» | німецька |
| szlam «шлам; мул» (тех.) | польська |
| шлам | російська |
| шља̑м «бруд, покидьки» | сербохорватська |
| šlam «осад вугільного пилу в шахтній воді» | чеська |
шлома́к «вишкребки глини у гончарів»
очевидно, споріднене зі шлам (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шлам | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України