ШЛАК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шлак «відходи після плавлення металу; зола кам’яного вугілля»
запозичення з німецької мови;
н. Schlacke, Schlack «шлак» походить від снн. slagge «уламки (скалки) металу, що відскакують при куванні» й етимологічно пов’язане з н. schlagen «бити; кувати»;
р. бр. шлак, п. szlaka, (заст.) szlak, ч. (розм.) šlaka, вл. šlaka, болг. м. шла́ка, схв. шља̏ка, слн. (розм.) šlaka;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шлак | білоруська |
| шла́ка | болгарська |
| šlaka | верхньолужицька |
| шла́ка | македонська |
| Schlacke | німецька |
| Schlack «шлак» | німецька |
| schlagen «бити; кувати» | німецька |
| szlaka (заст.) | польська |
| szlak (заст.) | польська |
| шлак | російська |
| шља̏ка | сербохорватська |
| slagge «уламки (скалки) металу, що відскакують при куванні» | середньонижньонімецька |
| šlaka (розм.) | словенська |
| šlaka (розм.) | чеська |
шляк «облямівка, кайма, пруг на хустці або внизу сукні; слід Нед; апо-плексичний удар О»
запозичення з німецької мови;
н. Schlag «удар; пастка на птахи; параліч» (свн. slac, slag, двн. slag «удар») споріднене з англ. slay, дісл. slag(r) «удар», які зводяться до пгерм. *slak- «бити», іє. *sleg- «тс.», звідки дірл. sligim «б’ю, валяю», sleg «спис»;
бр. шляк «облямівка, кайма», п. szlak «шлях, дорога; слід, стежка; край, грань; облямівка, кайма», [szlag] «межа», ч. [šlak] «слід», слц. šl’ak «слід; апоплексичний удар; чорт», нл. šlach «чорт» (евф.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
пошлякува́ти
«натрапити на слід»
шлак
«кайма на хустці, тканині»
шлячо́к
«крайок квітчастого килима»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| slay | англійська |
| шляк «облямівка, кайма» | білоруська |
| slag «удар» | давньоверхньонімецька |
| sligim «б’ю, валяю» | давньоірландська |
| sleg «спис» | давньоірландська |
| slag(r) «удар» | давньоісландська |
| *sleg- «тс.» | індоєвропейська |
| šlach «чорт» (евф.) | нижньолужицька |
| Schlag «удар; пастка на птахи; параліч» (свн. slac, slag, двн. slag «удар») | німецька |
| szlak «шлях, дорога; слід, стежка; край, грань; облямівка, кайма» | польська |
| szlag «межа» | польська |
| *slak- «бити» | прагерманська |
| slac | середньоверхньнімецька |
| slag | середньоверхньнімецька |
| šl'ak «слід; апоплексичний удар; чорт» | словацька |
| šlak «слід» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України