ШКІРЕНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
шкі́ра «зовнішній покрив тіла людини й тварини; матеріал з обробленої шкури вбитої тварини»
з огляду на західноукраїнське поширення слова шкі́ра, можливе запозичення з польської мови (п. skýra) із субституцією польського -о́- українським -і-, пор. п. łóżko – укр. лі́жко;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заскі́рний
заскі́рник
«вугор»
зашке́рник
«тс.»
зашкі́рний
надшкі́р'я
надшкі́рень
«верхня частина шкіри, епідерміс»
надшкі́рина
«тс.»
наскі́рниця
«верхня частина шкіри; епітелій»
нашкі́рень
«тс.»
нашкі́рний
нашкі́рниця
«тс.»
підскі́рниця
«вид гіпоміцетів (Rizomorpha)»
підшкі́рний
пошкі́р-ний
«про рукав: зроблений із цільної овечої шкури»
скі́-рочка
«скоринка»
скі́ра
«шкіра; шкура»
скіри́стий
«шкірястий»
скі́рний
«шкіряний»
скі́рниця
«власне шкіра на ремінь»
скі́рня
«чобіт»
скі́ряний
шкири́нка
«скорина»
шки́рка
шкі-ри́стий
«подібний до шкіри»
шкі́рений
«тс.»
шкі́рка
«скорина»
шкі́рний
шкірни́цтво
«чинбарня»
шкірчи́на
«шкірка Нед; шкурка Г»
шкі́ряни́й
шкіряни́к
«робітник шкіряної промисловості; (розм.) лікар-дерматолог»
шкіря́нка
шкіря́стий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| łóżko | польська |
| skýra skýra | польська |
| шкі́ра | українська |
| лі́жко | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України