ШКІБЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
шкі́бля «скобель, круглий скребок у бондарів»
утворення, похідне від [шкобли́ти] «скоблити»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шкобли́ти «скоблити» | українська |
ско́бель «струг»
псл. skoblja, skobljь;
споріднене з лит. skõbti «довбати, скребти, щипати», лат. scabo «скребу, скоблю, чешу», гот. skaban «скребти, стригти»;
іє. *(s)kē˘p-/(s)kē˘b(h)-/ (s)kob(h)-;
пов’язання з псл. skoba «скоба, гак» (Schuster-Šewc 1291) позбавлене підстав;
р. ско́бель, скобли́ть, бр. ско́бля, скаблі́ць, п. [skobla] «скобель», ч. [skoble], слц. [skobl’a], слн. skóbelj, skóbljati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скобе́лка
«вид струга»
скобли́ти
скоблювати
«скребти, викидати (гній)»
ску́бель
ску́блик
шкі́бля
«тс.»
шкобли́ти
«скоблити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ско́бля | білоруська |
| скаблі́ць | білоруська |
| skaban «скребти, стригти» | готська |
| *(s)kē˘p-/(s)kē<SUP>˘</SUP>b(h)-/ (s)kob(h)- | індоєвропейська |
| scabo «скребу, скоблю, чешу» | латинська |
| skõbti «довбати, скребти, щипати» | литовська |
| skobla «скобель» | польська |
| skoblja | праслов’янська |
| skobljь | праслов’янська |
| skoba «скоба, гак» | праслов’янська |
| ско́бель | російська |
| скобли́ть | російська |
| skobl'a | словацька |
| skóbelj | словенська |
| skóbljati | словенська |
| skoble | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України