ШКУРИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
дошку́ркий «болючий, дошкульний»
результат видозміни форми [дошку́лький] «тс.» під впливом слова шку́р(к)а;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дошку́лький «тс.» | ? |
| шку́р | ? |
| к | ? |
| а | ? |
чкурну́ти «дуже швидко побігти, втекти»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з р. [шкура́ть] «(про хижих птахів) кидатися на здобич», [шкурять] «проганяти», а також як з вихідною формою кури́ти «підіймати куряву, пил», ускладненою емоційно-підсилювальним префіксальним ч-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чку́ри́ти
«дуже швидко бігти, їхати (у тім числі кіньми)»
(рідк.)
шкурну́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шкура́ть «(про хижих птахів) кидатися на здобич» | російська |
| шкурять «проганяти» | ? |
| кури́ти «підіймати куряву, пил» | ? |
| ч- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України