ШКУРАТЯНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
шку́ра «шкіра»
запозичення з польської мови, про що свідчить -у- основи;
п. skóra «шкіра; шкура; лушпиння; ст. кора», болг. шку́рка «наждачний папір» походять із псл. skora;
припускається також автохтонне східнослов’янське утворення (Львов ЭИРЯ III 9–14) і спорідненість з гр. σϰυ̃τος «шкіра» (Эндзелин СБЭ 72);
р. бр. шку́ра «шкіра тварини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зашку́рний
«підшкірний; [(про воду) підґрунтовий Г; таємний Я]»
підшку́рний
«підшкірний»
ску́ра
(XVII ст.)
шкіряни́й
шкура́т
«шматок шкіри; шкіра»
шкурати́на
«шкіра, шматок шкіри»
шкура́то́к
«шматок шкіри Бі; стара засохла шкіра Пі»
шкура́ття
«шматки шкіри»
шкуратя́ний
«шкіряний»
шкуратя́нка
шкури́нка
шку́рка
шку́рний
«шкіряний»
шку́рник
шку́рництво
шкуря́к
«черевик з недубленої шкіри»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шку́ра «шкіра тварини» | білоруська |
шку́рка «наждачний папір» | болгарська |
σϰυ̃τος «шкіра» | грецька |
skóra «шкіра; шкура; лушпиння; ст. кора» | польська |
skora | праслов’янська |
шку́ра «шкіра тварини» | російська |
шкурла́т «шматок шкіри Нед; кусок старого ременя; кусок тонкого сала Па»
можливо, запозичення з польської мови;
п. ст. szkórłat виникло на основі давнішого *skurat «шматок шкури» (пор. укр. шкуратя́ний);
форма skórłat, як і її пов’язання зі skóra «шкіра» і łata (SW VI 171), є результатом народної етимології;
р. [шкурла́тка] «кожух», п. skórłat, skurłat, ст. szkórlat «стара шкіра, щоб латати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шкорла́т
«шкарбан»
шкурга́т
«шматок шкіри»
шкурга́тє
«тс.»
шкурла́тина
«кора, струп»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
szkórłat «шматок шкури» (пор. укр. шкуратя́ний) | польська |
*skurat «шматок шкури» (ст.) | польська |
skóra «шкіра» | польська |
skórłat | польська |
łata | польська |
skórłat | польська |
skurłat | польська |
szkórlat «стара шкіра, щоб латати» (ст.) | польська |
шкурла́тка «кожух» | російська |
шкуратя́ний | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України