ШКУЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шку́лити «дошкуляти; [дряпати, обдирати шкіру] Нед»
споріднене зі [ску́ла] «нарив, болячка», пор. шку́ла «вилиця»;
п. [szkulować] «ображати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дошку́лити
дошку́льний
неошку́льний
ошку́льно
«кривдно»
шку́ла
«лихо, шкода, мука»
шкулки́й
«дошкульний»
шкульки́й
шкульний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| szkulować «ображати» | польська |
| ску́ла «нарив, болячка» | українська |
| шку́ла «вилиця» | українська |
скули́ти «мружити, прищулювати»
псл. [skuliti] (‹*skoul-) «стиснути», пов’язане з skula «щелепа», ščuliti (‹*skeul-) «щулити»;
очевидно, іє. *skeu-, варіант кореня *keu- «гнути, згинатися; суглоб»;
р. [скули́ть] «скнарити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шку́лити
«дошкуляти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *skeu- | індоєвропейська |
| *keu- «гнути, згинатися; суглоб» | індоєвропейська |
| skuliti «стиснути» (‹*skoul-) | праслов’янська |
| skula «щелепа» | праслов’янська |
| *skoul- | праслов’янська |
| ščuliti | праслов’янська |
| *skeul- | праслов’янська |
| *skoul- | праслов’янська |
| ščuliti | праслов’янська |
| *skeul- | праслов’янська |
| скули́ть «скнарити» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України