ШКОРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ско́ра «кора; шкіра; шкура»
псл. skora, пов’язане з kora;
споріднене з лит. skará «клапоть», skìrti «розділяти», лтс. skara «кучер, кучерява шерсть, клапоть», дангл. scearu (‹*skarō) «частина, частка», двн. sceran «стригти», лат. scortum «шкура», алб. harr «прополюю», shker, shtjer «роздираю»;
іє. *(s)ker- «різати», *(s)korā- «відрізок»;
р. ст. скора́, скара́ «шкура; хутряні товари», бр. ску́ра «шкіра», [ско́рка] «скорина», др. скора «шкура; хутро; хутряний звір», п. skóra «шкіра; шкура; лушпиння; (ст.) кора», ч. (заст. і діал.) skůra, skura, skora «(оброблена) шкіра», слц. [skura] «шкіра; шкура; плівка; лушпиння», вл. skora «кора; шкаралуща; струп; скорина (хліба)», нл. škóra «кора; [шкіра людини]», [skóra] «тс.», полаб. st’ö'ră «кора (на дереві)», м. [шкорка] «трісочка (дерева)», схв. ска̏рина «скорина; лушпиння», слн. skórja «кора (дерева); скорина (хліба)», цсл. скора «шкіра, шкура; хутро; кора»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заскорині́ти
«покритися корою»
скора́
«невичинена шкура звіра»
скори́на
скорни́к
«чинбар»
ско́рні
«чоботи»
скорувати
«знімати (з дерева) кору»
(дерево)
шкора́
«шматок соснової кори як поплавець у рибальському знарядді»
шкори́на
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
harr «прополюю» | албанська |
shker | албанська |
shtjer «роздираю» | албанська |
ску́ра «шкіра» | білоруська |
ско́рка «скорина» | білоруська |
skora «кора; шкаралуща; струп; скорина (хліба)» | верхньолужицька |
scearu «частина, частка» (‹*skarō) | давньоанглійська |
*skarō | давньоанглійська |
sceran «стригти» | давньоверхньонімецька |
скора «шкура; хутро; хутряний звір» | давньоруська |
*(s)ker- «різати» | індоєвропейська |
*(s)korā- «відрізок» | індоєвропейська |
scortum «шкура» | латинська |
skara «кучер, кучерява шерсть, клапоть» | латиська |
skarà «клапоть» | литовська |
skìrti «розділяти» | литовська |
шкорка «трісочка (дерева)» | македонська |
škóra «кора; [шкіра людини]» | нижньолужицька |
skóra «тс.» | нижньолужицька |
st'ö'ră «кора (на дереві)» | полабська |
skóra «шкіра; шкура; лушпиння; (ст.) кора» | польська |
skora | праслов’янська |
kora | праслов’янська |
скора́ | російська |
скара́ «шкура; хутряні товари» | російська |
скòрина «скорина; лушпиння» | сербохорватська |
skura «шкіра; шкура; плівка; лушпиння» | словацька |
skórja «кора (дерева); скорина (хліба)» | словенська |
скора «шкіра, шкура; хутро; кора» | церковнослов’янська |
skůra «(оброблена) шкіра» | чеська |
skura «(оброблена) шкіра» | чеська |
skora «(оброблена) шкіра» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України