ШКОЛЯРІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
шко́ла «навчальний загальноосвітній або спеціальний заклад; набування знань, досвіду; система практичних прийомів вивчення; напрям у науці, мистецтві тощо; (заст.) синагога, єврейський молитовний дім»
запозичене з латинської мови (можливо, за посередництвом польської);
слат. scola «школа» пов’язане з лат. schola «тс.; учена доповідь», що походить від гр. σχολή, дор. σχολά «дозвілля; заняття на дозвіллі; учена розмова, твір, школа»;
припущення про посередництво н. Schule (Brückner 549) непереконливе;
р. бр. болг. м. шко́ла, п. szkoła, ч. слц. škola, схв. шко̏ла, цсл. школа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́шкіл
дошкі́льний
дошкі́льник
дошкільня́
переви́шкіл
передшкі́лля
позашкільни́й
позашкі́льник
пришкільни́й
шкі́лка
«школа; розплідник дерев»
(зменш.)
шкілка́рство
«вирощування дерев»
шкілкува́ти
«віддавати до школи; переводити до іншої школи»
шкільни́й
шкі́льник
«школяр; шкільний учитель (особливо в єврейській школі)»
шкільни́цтво
шко́ла́
«школярі»
шко́лити
шко́лка
«шкілка»
шко́лник
«школяр»
шко́льний
шко́льськи
«шкільний»
школя́р
«учень; [псевдовчений] Бі»
школяре́нко
школярі́вна
школярува́ти
«бути школярем, відвідувати школу»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шко́ла | білоруська |
| шко́ла | болгарська |
| σχολή | грецька |
| σχολά «дозвілля; заняття на дозвіллі; учена розмова, твір, школа» | дорійський |
| schola «тс.; учена доповідь» | латинська |
| шко́ла | македонська |
| Schule | німецька |
| szkoła | польська |
| шко́ла | російська |
| шко̏ла | сербохорватська |
| scola «школа» | середньолатинська |
| škola | словацька |
| школа | церковнослов’янська |
| škola | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України