ШКВАРКНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шква́рити «смажити; щось енергійно робити»
утворення, споріднене зі сквар;
до варіативності початкових ск-/шк- пор. шкі́ра – скі́ра, шкаралу́па – скорлу́па тощо;
р. [шква́рить] «смажити; гаряче напалювати (у печі); бити», бр. [шква́рка] «шкварка», ч. škvařiti «розтоплювати на вогні (сало тощо)», слц. škvarit’ «смажити», нл. škwark «шкварка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́-шкварок
ви́шкварка
шквара
«спека»
шкварени́на
«лій»
шква́рка
шкварки́й
«(про мороз) дуже сильний»
шква́ркнути
«ударити; блиснути (про блискавку); кинути, швиргонути, брязнути»
шкваркону́ти
«тс.»
шкваркоті́ти
«кипіти на вогні (про сало, масло, олію)»
шкваркотня́
«сичання й тріск жиру, що кипить»
шкварни́й
«пекучий, палючий»
шква́рно
«жарко, палко, пекуче»
шкварну́ти
«(хвацько) розпочати (зокрема, про гру на музичному інструменті)»
шква́ро́к
«шкварка Г; вишкварка ЛПол»
шкварча́ти
«шипіти, сичати; (про вогонь) тріскотіти; (про мороз) тріщати; (про сонце) дуже пекти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шква́рка «шкварка» | білоруська |
| škwark «шкварка» | нижньолужицька |
| шква́рить «смажити; гаряче напалювати (у печі); бити» | російська |
| škvarit' «смажити» | словацька |
| сквар | українська |
| шкі́ра | українська |
| шкаралу́па | українська |
| скорлу́па | українська |
| скі́ра | українська |
| škvařiti «розтоплювати на вогні (сало тощо)» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України