ШКВАРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сквар «спека»
псл. skvarъ, skvara, пов’язане зі *skverti «розтоплювати» (пор. цсл. раскврѣти «розтопити»);
дальші зв’язки неясні;
можливо, звуконаслідувальне утворення (пор. [скварча́ти, скворе́ць]);
сумнівне зіставлення (Machek ESJČ 615) з псл. *verti «кипіти», varъ «вар»;
р. [сква́ра] «вогонь, горіння; шкварка», [шква́ра] «вишкварки», бр. [сквар] «спека», сква́рка «шкварка», [шква́рка, шкварыць], др. сквара «вогонь, чад», п. skwar(a) «спека», ч. škvár(a) «шлак», škvařiti «вижарювати», слц. škvarka, škvarit’, вл. šwjerč «шкварка», нл. šwark «тс.», схв. сква̏ра «мазь для волосся», слн. skvára «крапля жиру на рідині», стсл. сквара «чад від спалюваного жиру»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́шкварка
сква́рний
«жаркий»
скваро́к
«шкварка»
скварота
«тс.»
ушква́рити
«зробити щось енергійно; заграти; сильно ударити»
шква́ра
«спека»
шкваренина
«лій»
шква́рити
«жарити»
шква́рка
шкварни́й
«тс.»
шкварну́ти
«сильно ударити»
шква́ро́к
«шкварка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сквар «спека» | білоруська |
| šwjerč «шкварка» | верхньолужицька |
| сквара «вогонь, чад» | давньоруська |
| šwark «тс.» | нижньолужицька |
| skwar(a) «спека» | польська |
| skvarъ | праслов’янська |
| *verti «кипіти» | праслов’янська |
| сква́ра «вогонь, горіння; шкварка» | російська |
| ра «мазь для волосся» | сербохорватська |
| škvarka | словацька |
| škvarit' | словацька |
| skvára «крапля жиру на рідині» | словенська |
| сквара «чад від спалюваного жиру» | старослов’янська |
| шква́ра «вишкварки» | українська |
| сква́рка «шкварка» | українська |
| шква́рка | українська |
| шкварыць | українська |
| škvár(a) «шлак»«вижарювати» | чеська |
| škvařiti «шлак»«вижарювати» | чеська |
| skvara | ? |
| *skverti «розтоплювати» (пор. цсл. раскврѣти «розтопити») | ? |
| varъ «вар» | ? |
шква́рити «смажити; щось енергійно робити»
до варіативності початкових ск-/шк- пор. шкі́ра – скі́ра, шкаралу́па – скорлу́па тощо;
утворення, споріднене зі сквар;
р. [шква́рить] «смажити; гаряче напалювати (у печі); бити», бр. [шква́рка] «шкварка», ч. škvařiti «розтоплювати на вогні (сало тощо)», слц. škvarit’ «смажити», нл. škwark «шкварка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́-шкварок
ви́шкварка
шквара
«спека»
шкварени́на
«лій»
шква́рка
шкварки́й
«(про мороз) дуже сильний»
шква́ркнути
«ударити; блиснути (про блискавку); кинути, швиргонути, брязнути»
шкваркону́ти
«тс.»
шкваркоті́ти
«кипіти на вогні (про сало, масло, олію)»
шкваркотня́
«сичання й тріск жиру, що кипить»
шкварни́й
«пекучий, палючий»
шква́рно
«жарко, палко, пекуче»
шкварну́ти
«(хвацько) розпочати (зокрема, про гру на музичному інструменті)»
шква́ро́к
«шкварка Г; вишкварка ЛПол»
шкварча́ти
«шипіти, сичати; (про вогонь) тріскотіти; (про мороз) тріщати; (про сонце) дуже пекти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шква́рка «шкварка» | білоруська |
| škwark «шкварка» | нижньолужицька |
| шква́рить «смажити; гаряче напалювати (у печі); бити» | російська |
| škvarit' «смажити» | словацька |
| шкі́ра | українська |
| шкаралу́па | українська |
| скорлу́па | українська |
| скі́ра | українська |
| сквар | українська |
| škvařiti «розтоплювати на вогні (сало тощо)» | чеська |
шкви́ря «снігова буря СУМ; сніг із вітром Г; моторна жінка До»
псл. [*skvirja, *skvirjь], очевидно, похідне від дієслова skvьrǫ (*skverti), пор. ч. ст. skvru (skvřieti sě) «шкварю, розтоплюю (шкваритися, розтоплюватися)»;
той самий корінь, що й skvar-, укр. сквар «спека»;
р. [шкви́ра, шква́ра] «зимова негода», бр. [шквірь, шквар] «підсмажене сало в рідкому вигляді», п. [skwirczka] «шкварка», ч. [škvířiti] «сичання сала при розтоплюванні на вогні», схв. цви̏рак «шкварка», слн. (o)cvírek «вишкварки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скви́ра
«снігова буря»
шкви́ра
«завірюха, метелиця, хуга»
шкви́рити
«іти, падати»
(безос.)(про сніг)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шквірь | білоруська |
| шквар «підсмажене сало в рідкому вигляді» | білоруська |
| skwirczka «шкварка» | польська |
| *skvirja | праслов’янська |
| *skvirjь | праслов’янська |
| skvьrǫ | праслов’янська |
| *skverti | праслов’янська |
| skvar- | праслов’янська |
| шкви́ра | російська |
| шква́ра «зимова негода» | російська |
| цви̏рак «шкварка» | сербохорватська |
| сквар «спека» | українська |
| skvru «шкварю, розтоплюю (шкваритися, розтоплюватися)» (ст.) | чеська |
| skvřieti sě «шкварю, розтоплюю (шкваритися, розтоплюватися)» | чеська |
| škvířiti «сичання сала при розтоплюванні на вогні» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України