ШКАТУЛКА — ЕТИМОЛОГІЯ
шкату́ла
запозичення з латинської мови;
слат. scatula «скриня, скринька» германського походження (гот. skatts «монета»);
менш імовірним джерелом є іт. scatola «скринька» (‹ лат. scatula);
р. бр. шкату́лка, п. szkatuła, ч. škatule, слц. škatul’a, схв. шка̏тула, слн. škátula;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шкатула
(XVII ст.)
шкату́лка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шкату́лка | білоруська |
| skatts «монета» | готська |
| scatola «скринька» (‹ лат. scatula) | італійська |
| scatula | латинська |
| szkatuła | польська |
| шкату́лка | російська |
| шка̏тула | сербохорватська |
| scatula «скриня, скринька» | середньолатинська |
| škatul'a | словацька |
| škátula | словенська |
| škatule | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України