ШКАТУЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
шкату́ла
запозичення з латинської мови;
слат. scatula «скриня, скринька» германського походження (гот. skatts «монета»);
менш імовірним джерелом є іт. scatola «скринька» (‹ лат. scatula);
р. бр. шкату́лка, п. szkatuła, ч. škatule, слц. škatul’a, схв. шка̏тула, слн. škátula;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шкатула
(XVII ст.)
шкату́лка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шкату́лка | білоруська |
| skatts «монета» | готська |
| scatola «скринька» (‹ лат. scatula) | італійська |
| scatula | латинська |
| szkatuła | польська |
| шкату́лка | російська |
| шка̏тула | сербохорватська |
| scatula «скриня, скринька» | середньолатинська |
| škatul'a | словацька |
| škátula | словенська |
| škatule | чеська |
шабату́ра «скринька, коробка СУМ; оболонка, покрив Па»
не зовсім ясне, можливо, виникло на основі запозичення з італійської мови;
іт. copertura «покрівля; чохол, покришка» зазнало змін унаслідок фонетичного й семантичного зближення зі шкату́ла (заст.) «шкатулка»;
п. szabatura вважається запозиченням з української мови (SW VI 548);
п. szabatura «шкіряна торба, гаманець, мішечок на гроші»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шабату́рка
«палітурка»
(зменш.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| copertura «покрівля; чохол, покришка» | італійська |
| szabatura «шкіряна торба, гаманець, мішечок на гроші» | польська |
| шкату́ла «шкатулка» (заст.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України