ШКАРАЛУПУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шкаралу́па «тверде природне покриття (яйця, плоду тощо)»
псл. [*skor(o)lupa], етимологія якого непевна;
вважається (Miklosich EW 302; Преобр. II 308) складним словом, пов’язаним зі skora і lupiti, або припускається (Machek ESJČ 547–548) початкова форма *skololupa, де перший компонент *skola споріднений з н. Schale «шкаралупа», а другим є lupiti;
виводиться також (Фасмер III 652) з псл. skorupa, утвореного від skora «кора, шкіра» за допомогою суфікса -up-;
р. скорлупа́, [шкоролу́пка] «шкаралупа на яйці», бр. шкарлу́піна «шкаралупа, шкаралуща», др. скоролупля «шкірка (у плодів)», п. ст. szkarłupa, [skarłupa, skorłupa] «шкаралупа», ч. škraloup, слц. [škarlupina], слн. skorlúp «вершки; кірка на зораній землі після дощу»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скаралу́па
скарупли́на
«тс.»
шкаралу́пик
«ракоподібна, шкаралупчаста тварина»
шкаралу́пина
«шкаралупа»
шкаралупи́ння
«шкаралупи, лушпиння»
шкаралу́пник
«тс.»
шкаралу́пці
«ракоподібні, шкаралупчасті тварини»
(мн.)
шкаралу́пчастий
шкаралю́па
«шкаралупа рака»
шкарупі́лка
«шкаралупа»
шкорлупа́йка
«шкаралупа на яйці»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шкарлу́піна «шкаралупа, шкаралуща» | білоруська |
| скоролупля «шкірка (у плодів)» | давньоруська |
| Schale «шкаралупа» | німецька |
| szkarłupa (ст.) | польська |
| skarłupa «шкаралупа» (ст.) | польська |
| skorłupa «шкаралупа» (ст.) | польська |
| *skor(o)-lupa | праслов’янська |
| *skola | праслов’янська |
| skora | праслов’янська |
| *skololupa | праслов’янська |
| lupiti | праслов’янська |
| skorupa | праслов’янська |
| -up- (суфікс) | праслов’янська |
| skora «кора, шкіра» | праслов’янська |
| скорлупа́ | російська |
| škarlupina | словацька |
| skorlúp «вершки; кірка на зораній землі після дощу» | словенська |
| шкоролу́пка «шкаралупа на яйці» | українська |
| škraloup | чеська |
шква́рити «смажити; щось енергійно робити»
до варіативності початкових ск-/шк- пор. шкі́ра – скі́ра, шкаралу́па – скорлу́па тощо;
утворення, споріднене зі сквар;
р. [шква́рить] «смажити; гаряче напалювати (у печі); бити», бр. [шква́рка] «шкварка», ч. škvařiti «розтоплювати на вогні (сало тощо)», слц. škvarit’ «смажити», нл. škwark «шкварка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́-шкварок
ви́шкварка
шквара
«спека»
шкварени́на
«лій»
шква́рка
шкварки́й
«(про мороз) дуже сильний»
шква́ркнути
«ударити; блиснути (про блискавку); кинути, швиргонути, брязнути»
шкваркону́ти
«тс.»
шкваркоті́ти
«кипіти на вогні (про сало, масло, олію)»
шкваркотня́
«сичання й тріск жиру, що кипить»
шкварни́й
«пекучий, палючий»
шква́рно
«жарко, палко, пекуче»
шкварну́ти
«(хвацько) розпочати (зокрема, про гру на музичному інструменті)»
шква́ро́к
«шкварка Г; вишкварка ЛПол»
шкварча́ти
«шипіти, сичати; (про вогонь) тріскотіти; (про мороз) тріщати; (про сонце) дуже пекти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шква́рка «шкварка» | білоруська |
| škwark «шкварка» | нижньолужицька |
| шква́рить «смажити; гаряче напалювати (у печі); бити» | російська |
| škvarit' «смажити» | словацька |
| шкі́ра | українська |
| шкаралу́па | українська |
| скорлу́па | українська |
| скі́ра | українська |
| сквар | українська |
| škvařiti «розтоплювати на вогні (сало тощо)» | чеська |
шкорлупа «свербига східна, Bunias orientalis L.» (бот.)
очевидно, пов’язане зі шкаралу́па;
назва мотивується шерехатим стеблом та листям рослини;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шкаралу́па | українська |
шкору́па «шкаралупа; кірка на поверхні землі»
псл. [skorupa] «шкаралупа» нез’ясованого походження;
вважається результатом спрощення первіснішого псл. [*skor(o)lupa] (Miklosich EW 302; Преобр. II 308), пор. р. скорлупа́ «шкаралупа», укр. шкаралу́па (‹ *скоролу́па), слн. skorlúp «кірка на зораній землі після дощу» чи *skololupa (Machek ESJČ 547–548);
пов’язується також зі *skora «кора; шкіра» (Фасмер III 652; КЭСРЯ 412; Schuster-Šewc 1445);
бр. [скору́па] «кора, шкаралупа; струп», п. skorupa «черепок; шкаралупа; [черепиця]», ч. skořápka, ст. skořіpina, [škorupa], слц. škrupina, [skorupa, škorupa, škarupa, škorúpka] «тс.», вл. skorpa, škorpi(z)na «тс.», škerpawa «шкаралупа (горіха, яйця); черепашка, мушля; панцир (черепахи)», нл. škorpina «тверда шкаралупа; черепашка, мушля», полаб. st’öraip (‹ *skorupъ) «шкаралупа (яйця, горіха); стручок зеленого гороху; черепашка слимака», схв. ско̏рӯп «вершки», скору̀пак «молода шкірка (на рані, що загоюється)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скору́па
«шкаралупа; черепашка молюска»
шкару́па
«шкаралупа»
шкаруплий
«тс.»
шкаруха
«кора»
шкорупкий
«негладкий, зашкарублий»
шкурупа́йка
«шкаралупа яйця»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скору́па «кора, шкаралупа; струп» | білоруська |
| skorpa «тс.»«шкаралупа (горіха, яйця); черепашка, мушля; панцир (черепахи)» | верхньолужицька |
| škorpi(z)na «тс.»«шкаралупа (горіха, яйця); черепашка, мушля; панцир (черепахи)» | верхньолужицька |
| škerpawa «тс.»«шкаралупа (горіха, яйця); черепашка, мушля; панцир (черепахи)» | верхньолужицька |
| škorpina «тверда шкаралупа; черепашка, мушля» | нижньолужицька |
| st'öraip «шкаралупа (яйця, горіха); стручок зеленого гороху; черепашка слимака» (‹ *skorupъ) | полабська |
| *skorupъ | полабська |
| skorupa «черепок; шкаралупа; [черепиця]» | польська |
| skorupa «шкаралупа» | праслов’янська |
| *skor(o)lupa | праслов’янська |
| *skora «кора; шкіра» | праслов’янська |
| скорлупа́ «шкаралупа» | російська |
| ско̏рӯп «вершки» | сербохорватська |
| скору̀пак «молода шкірка (на рані, що загоюється)» | сербохорватська |
| škrupina | словацька |
| skorupa «тс.» | словацька |
| škorupa «тс.» | словацька |
| škarupa «тс.» | словацька |
| škorúpka «тс.» | словацька |
| skorlúp «кірка на зораній землі після дощу» | словенська |
| *skololupa | словенська |
| шкаралу́па (‹ *скоролу́па) | українська |
| skořápka | чеська |
| skořіpina (ст.) | чеська |
| škorupa (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України