ШКАРАЛУПКА — ЕТИМОЛОГІЯ
шкаралу́па «тверде природне покриття (яйця, плоду тощо)»
псл. [*skor(o)lupa], етимологія якого непевна;
вважається (Miklosich EW 302; Преобр. II 308) складним словом, пов’язаним зі skora і lupiti, або припускається (Machek ESJČ 547–548) початкова форма *skololupa, де перший компонент *skola споріднений з н. Schale «шкаралупа», а другим є lupiti;
виводиться також (Фасмер III 652) з псл. skorupa, утвореного від skora «кора, шкіра» за допомогою суфікса -up-;
р. скорлупа́, [шкоролу́пка] «шкаралупа на яйці», бр. шкарлу́піна «шкаралупа, шкаралуща», др. скоролупля «шкірка (у плодів)», п. ст. szkarłupa, [skarłupa, skorłupa] «шкаралупа», ч. škraloup, слц. [škarlupina], слн. skorlúp «вершки; кірка на зораній землі після дощу»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скаралу́па
скарупли́на
«тс.»
шкаралу́пик
«ракоподібна, шкаралупчаста тварина»
шкаралу́пина
«шкаралупа»
шкаралупи́ння
«шкаралупи, лушпиння»
шкаралу́пник
«тс.»
шкаралу́пці
«ракоподібні, шкаралупчасті тварини»
(мн.)
шкаралу́пчастий
шкаралю́па
«шкаралупа рака»
шкарупі́лка
«шкаралупа»
шкорлупа́йка
«шкаралупа на яйці»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шкарлу́піна «шкаралупа, шкаралуща» | білоруська |
| скоролупля «шкірка (у плодів)» | давньоруська |
| Schale «шкаралупа» | німецька |
| szkarłupa (ст.) | польська |
| skarłupa «шкаралупа» (ст.) | польська |
| skorłupa «шкаралупа» (ст.) | польська |
| *skor(o)-lupa | праслов’янська |
| *skola | праслов’янська |
| skora | праслов’янська |
| *skololupa | праслов’янська |
| lupiti | праслов’янська |
| skorupa | праслов’янська |
| -up- (суфікс) | праслов’янська |
| skora «кора, шкіра» | праслов’янська |
| скорлупа́ | російська |
| škarlupina | словацька |
| skorlúp «вершки; кірка на зораній землі після дощу» | словенська |
| шкоролу́пка «шкаралупа на яйці» | українська |
| škraloup | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України