ШКАПА — ЕТИМОЛОГІЯ

менш імовірне виведення слова від лит. škãpas «кастрований бик, баран» (Miklosich EW 340; Malinowski PF I 184), оскільки литовське слово, очевидно, походить від п. skop «кастрований баран» (Fraenkel 996), або пов’язання з р. [шка́ба] «шкапа», р. ст. шкабать «кінь» і розгляд їх разом як слів, запозичених з якоїсь мови (Фасмер IV 446–447);

найімовірніше, пов’язане з псл. skopiti «оскопляти, каструвати», спорідненим з укр. [скоп] «кастрований баран», із характерним для частини слов’янських мов, зокрема української, переходом sk- šk- (Трубачев Актуальные проблемы славяноведения 209–210);

псл. [skapa];

р. [шка́па], бр. [шка́па] «насмішкувата назва старої жінки», п. szkapa «шкапа», ч. [škápa], слц. [škapa] «тс.»;

похідне утворення від шка́па з переносним значенням «худа, погана жінка»;

споріднене з алб. shkabë «орел, коршун»;

псл. skop-, skob-, очевидно, давній варіант основи kob-, від якої походить кі́бець (ко́бець);

р. скопа́, [ско́пчик] «яструб-перепелятник», [ско́бчик], п. [skop] «тс.», слц. [skobec] «сокіл-голуб’ятник, Falco columbarius L.», [skopec] «тс.», слн. skôpec «яструб-перепелятник», skôbec «тс.»;

фонетичний варіант назви скопа́ (див.);

не зовсім ясне;

можливо, експресивне утворення, пов’язане зі шка́па (див.);

варіант назви кі́бе́ць (орн.) «Falco vespertinus L.», [ки́бець] «тс.»;

до початкового ш- пор. варіанти назви птаха скоба́, скопа́ (щодо якої припускається спорідненість з кі́бе́ць і, отже, давнє нарощення початкового s-): шка́ба, шкапа́;

експресивне утворення від кінь;

початкове ш- з’явилося, очевидно, під впливом шка́па;