ШКАПА — ЕТИМОЛОГІЯ

шка́па «заморений, слабосилий, худий кінь»

менш імовірне виведення слова від лит. škãpas «кастрований бик, баран» (Miklosich EW 340; Malinowski PF I 184), оскільки литовське слово, очевидно, походить від п. skop «кастрований баран» (Fraenkel 996), або пов’язання з р. [шка́ба] «шкапа», р. ст. шкабать «кінь» і розгляд їх разом як слів, запозичених з якоїсь мови (Фасмер IV 446–447);
найімовірніше, пов’язане з псл. skopiti «оскопляти, каструвати», спорідненим з укр. [скоп] «кастрований баран», із характерним для частини слов’янських мов, зокрема української, переходом sk- šk- (Трубачев Актуальные проблемы славяноведения 209–210);
псл. [skapa];
р. [шка́па], бр. [шка́па] «насмішкувата назва старої жінки», п. szkapa «шкапа», ч. [škápa], слц. [škapa] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шкап'є «шкапа» (знев.)
шкап'я́ «коник (малий кінь)»
шкапа (XVII ст.)
шкапеня́
шкапи́на «тс.; кінська шкіра»
шкапиня́ка «дуже погана шкапа»
шкапі́йка
шкапійчи́на
шкапі́ка «шкапійчина»
шка́пка
шкапо́вий «із кінської шкіри»
шкапови́тий «загнаний, підірваний, підпалений»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шка́па «насмішкувата назва старої жінки» білоруська
škãpas «кастрований бик, баран» литовська
skop «кастрований баран» польська
szkapa «шкапа» польська
skopiti «оскопляти, каструвати» праслов’янська
skapa праслов’янська
шка́ба «шкапа» російська
шкабать «кінь» (ст.) російська
шка́па російська
škapa «тс.» словацька
скоп «кастрований баран» українська
škápa чеська

ошка́питися «одружитися»

похідне утворення від шка́па з переносним значенням «худа, погана жінка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шка́па «худа, погана жінка» ?

скопа́ «Pandion haliaëtus L.» (орн.)

споріднене з алб. shkabë «орел, коршун»;
псл. skop-, skob-, очевидно, давній варіант основи kob-, від якої походить кі́бець (ко́бець);
р. скопа́, [ско́пчик] «яструб-перепелятник», [ско́бчик], п. [skop] «тс.», слц. [skobec] «сокіл-голуб’ятник, Falco columbarius L.», [skopec] «тс.», слн. skôpec «яструб-перепелятник», skôbec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скаба́
скіп «яструб-перепелятник, Accipiter nisus L.»
скоба́
скобе́ць «яструб-тетерев’ятник, Accipiter gentilis L.»
шка́ба
шкапа́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
shkabë «орел, коршун» албанська
skop «тс.» польська
skop- праслов’янська
skob- праслов’янська
kob- праслов’янська
скопа́ російська
ско́пчик «яструб-перепелятник» російська
ско́бчик російська
skobec «сокіл-голуб’ятник, Falco columbarius L.» словацька
skopec «тс.» словацька
skôpec «яструб-перепелятник»«тс.» словенська
skôbec «яструб-перепелятник»«тс.» словенська
кі́бець (ко́бець) українська
ко́бець українська

шка́ба «скопа (скоба), Pandion haliaёtus L.» (орн.)

фонетичний варіант назви скопа́ (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

шкапа́ «порода орла Г; скопа Шарл»

шкарпе́та «худа тварина» (вульг.)

не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення, пов’язане зі шка́па (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шка́па українська

шки́бець «боривітер звичайний, Falco tinnunculus L.» (орн.)

варіант назви кі́бе́ць (орн.) «Falco vespertinus L.», [ки́бець] «тс.»;
до початкового ш- пор. варіанти назви птаха скоба́, скопа́ (щодо якої припускається спорідненість з кі́бе́ць і, отже, давнє нарощення початкового s-): шка́ба, шкапа́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шко-бе́ць «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кі́бе́ць «Falco vespertinus L.» (орн.) українська
ки́бець «тс.» українська
скоба́ українська
кі́бе́ць українська
скопа́ (щодо якої припускається спорідненість з кі́бе́ць і, отже, давнє нарощення початкового s-): шка́ба українська
шкапа́ українська
шка́ба українська

шкі́нька «конячина, шкапа»

експресивне утворення від кінь;
початкове ш- з’явилося, очевидно, під впливом шка́па;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кінь українська
шка́па українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України