ШКАПА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шка́па «заморений, слабосилий, худий кінь»
менш імовірне виведення слова від лит. škãpas «кастрований бик, баран» (Miklosich EW 340; Malinowski PF I 184), оскільки литовське слово, очевидно, походить від п. skop «кастрований баран» (Fraenkel 996), або пов’язання з р. [шка́ба] «шкапа», р. ст. шкабать «кінь» і розгляд їх разом як слів, запозичених з якоїсь мови (Фасмер IV 446–447);
найімовірніше, пов’язане з псл. skopiti «оскопляти, каструвати», спорідненим з укр. [скоп] «кастрований баран», із характерним для частини слов’янських мов, зокрема української, переходом sk- šk- (Трубачев Актуальные проблемы славяноведения 209–210);
псл. [skapa];
р. [шка́па], бр. [шка́па] «насмішкувата назва старої жінки», п. szkapa «шкапа», ч. [škápa], слц. [škapa] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шкап'є
«шкапа»
(знев.)
шкап'я́
«коник (малий кінь)»
шкапа
(XVII ст.)
шкапеня́
шкапи́на
«тс.; кінська шкіра»
шкапиня́ка
«дуже погана шкапа»
шкапі́йка
шкапійчи́на
шкапі́ка
«шкапійчина»
шка́пка
шкапо́вий
«із кінської шкіри»
шкапови́тий
«загнаний, підірваний, підпалений»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шка́па «насмішкувата назва старої жінки» | білоруська |
škãpas «кастрований бик, баран» | литовська |
skop «кастрований баран» | польська |
szkapa «шкапа» | польська |
skopiti «оскопляти, каструвати» | праслов’янська |
skapa | праслов’янська |
шка́ба «шкапа» | російська |
шкабать «кінь» (ст.) | російська |
шка́па | російська |
škapa «тс.» | словацька |
скоп «кастрований баран» | українська |
škápa | чеська |
ошка́питися «одружитися»
похідне утворення від шка́па з переносним значенням «худа, погана жінка»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шка́па «худа, погана жінка» | ? |
скопа́ «Pandion haliaëtus L.» (орн.)
споріднене з алб. shkabë «орел, коршун»;
псл. skop-, skob-, очевидно, давній варіант основи kob-, від якої походить кі́бець (ко́бець);
р. скопа́, [ско́пчик] «яструб-перепелятник», [ско́бчик], п. [skop] «тс.», слц. [skobec] «сокіл-голуб’ятник, Falco columbarius L.», [skopec] «тс.», слн. skôpec «яструб-перепелятник», skôbec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скаба́
скіп
«яструб-перепелятник, Accipiter nisus L.»
скоба́
скобе́ць
«яструб-тетерев’ятник, Accipiter gentilis L.»
шка́ба
шкапа́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
shkabë «орел, коршун» | албанська |
skop «тс.» | польська |
skop- | праслов’янська |
skob- | праслов’янська |
kob- | праслов’янська |
скопа́ | російська |
ско́пчик «яструб-перепелятник» | російська |
ско́бчик | російська |
skobec «сокіл-голуб’ятник, Falco columbarius L.» | словацька |
skopec «тс.» | словацька |
skôpec «яструб-перепелятник»«тс.» | словенська |
skôbec «яструб-перепелятник»«тс.» | словенська |
кі́бець (ко́бець) | українська |
ко́бець | українська |
шка́ба «скопа (скоба), Pandion haliaёtus L.» (орн.)
фонетичний варіант назви скопа́ (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
шкапа́
«порода орла Г; скопа Шарл»
шкарпе́та «худа тварина» (вульг.)
не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення, пов’язане зі шка́па (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шка́па | українська |
шки́бець «боривітер звичайний, Falco tinnunculus L.» (орн.)
варіант назви кі́бе́ць (орн.) «Falco vespertinus L.», [ки́бець] «тс.»;
до початкового ш- пор. варіанти назви птаха скоба́, скопа́ (щодо якої припускається спорідненість з кі́бе́ць і, отже, давнє нарощення початкового s-): шка́ба, шкапа́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шко-бе́ць
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кі́бе́ць «Falco vespertinus L.» (орн.) | українська |
ки́бець «тс.» | українська |
скоба́ | українська |
кі́бе́ць | українська |
скопа́ (щодо якої припускається спорідненість з кі́бе́ць і, отже, давнє нарощення початкового s-): шка́ба | українська |
шкапа́ | українська |
шка́ба | українська |
шкі́нька «конячина, шкапа»
експресивне утворення від кінь;
початкове ш- з’явилося, очевидно, під впливом шка́па;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кінь | українська |
шка́па | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України