ШКАЛАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шкал «груба ворса з кістрицею, кістриця льону або конопель»
очевидно, фонетична видозміна первісного *скаль (зб.) «уламки, скалки, скабки; [гілки м’якого дерева]», спорідненого зі скала́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шкаль
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *скаль «уламки, скалки, скабки; [гілки м’якого дерева]» (зб.) | українська |
| скала́ | українська |
шка́ла́ «лінійне або колове розташування поділок, що відповідають певним значенням вимірюваних величин; система чисел, величин для вимірювання, визначення, оцінки чогось»
запозичене, очевидно, за німецьким посередництвом (н. Skala, Skale «шкала») з італійської мови;
іт. scala «сходи, драбина; шкала» продовжує лат. scāla (‹ *scanslā), що пов’язане зі scandō «підіймаюся», яке споріднене з дінд. skándati «стрибає, плигає, скаче», гр. σϰάνδαλον «сильце, тенета», сірл. scendim «стрибаю», скімр. (cy)chwynnu «підстрибувати»;
р. шкала́, заст. шка́ла (шка́ло), бр. шкала́, п. skala, ч. škála, рідк. skala, слц. skála, болг. м. ска́ла «шкала; гама», схв. ска̏ла, слн. skála;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ска́-ля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шкала́ | білоруська |
| ска́ла «шкала; гама» | болгарська |
| σϰάνδαλον «сильце, тенета» | грецька |
| skándati «стрибає, плигає, скаче» | давньоіндійська |
| scala «сходи, драбина; шкала» | італійська |
| scāla (‹ *scand-slā) | латинська |
| scandō «підіймаюся» | латинська |
| *scanslā | латинська |
| ска́ла «шкала; гама» | македонська |
| Skala | німецька |
| Skale «шкала» | німецька |
| skala | польська |
| шкала́ | російська |
| шка́ла (шка́ло)(заст.) | російська |
| шка́ло (заст.) | російська |
| ска̏ла | сербохорватська |
| scendim «стрибаю» | середньоірландська |
| (cy)chwynnu | середньокімрська |
| skála | словацька |
| skála | словенська |
| škála | чеська |
| skala (рідк.) | чеська |
шка́лі «клепки (у бочці)» (мн.)
свн. schal, снн. schale «лушпиння, шкірка; обшивка з дощок» споріднене з псл. skolъka, укр. ско́йка;
запозичення з німецької мови;
р. шка́ли (мн.) (морськ.) «накладні бруси на щоглах та реях»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шка́лє
«тс.»
(зб.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| skolъka | праслов’янська |
| шка́ли «накладні бруси на щоглах та реях» (мн.)(морськ.) | російська |
| schal | середньоверхньнімецька |
| schale «лушпиння, шкірка; обшивка з дощок» | середньонижньонімецька |
| ско́йка | українська |
ска́лка «тріска; скабка; видовжений гострий кристал у воді»
пов’язане зі скала́1 (спільне первісне значення «відколотий кусок»), споріднене з лит. skalá «тріска», лтс. skala, skals «тс.»;
п. ст. skałka «тріска, скіпка», схв. ска̏љ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заскали́ти
«заскабити»
заска́лка
«скабка»
заска́лля
«гострі скіпки на тесаному дереві»
зашкали́ти
«тс.»
оска́лок
«тріска Г; поліно, призначене на скіпки Нед»
о́шкалок
«поліно, призначене на скіпки»
пошкали́ти
«заскабити»
скала
«скіпка»
ска́лє
«тс.»
ска́ли́ти
«ранити скалкою»
ска́лля
«скалки; [клепки бочки]»
скални́к
«поліно, призначене на скіпки»
скальни́к
«дрова для скіпок»
ска́ля
«тс.»
шкал
«грубі пучки клоччя з кострицею; костриця»
шка́лє
«клепки»
(зб.)
шка́лі
«тс.»
шкаль
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| skala | латиська |
| skalá «тріска» | литовська |
| skałka «тріска, скіпка» | польська |
| љ «тс.» | сербохорватська |
| скала́ (спільне первісне значення «відколотий кусок») | ? |
| skals «тс.» | ? |
| skałka «тріска, скіпка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України