ШИШКАРІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ши́шка «суцвіття шпилькових та деяких інших рослин; (тех.) деталь овальної форми; [тістечко особливої форми (у весільному обряді тощо)»
псл. šišьka;
етимологічно нез’ясоване;
найвірогідніше пов’язання (Мельничук Этимология 1966, 219) з коренем іє. *ks-/kes- «бити, рубати, різати»;
менш вірогідне зіставлення з лит. skujà «шишка; шпильки на дереві» (Brückner 560, 562; Machek ESJČ 609–610; Schuster-Šewc 1439);
неприйнятне припущення про тюркський вплив (тат. šiš «пухлина», šišmak «пухнути». – Горяев 423);
р. ши́шка «шишка; ґуля», бр. шы́шка «тс.», др. шишька «куля; дзиґа», п. szyszka «шишка; ґуля; [весільне тістечко]», ч. šiška «шишка; довгастий хліб, батон», слц. šiška «шишка; печиво у вигляді кружечків, що смажаться на жирі», вл. šiška «шишка; плодоніжка», нл. šyška «шишка; верхні кінці стебла льону», болг. шиша́рка «шишка», м. шишка «пасмо волосся», шишарка «соснова шишка; коробочка бавовни», схв. ши̏шка «ялинова шишка; підстрижене спереду пасмо волосся», шѝшарка «ялинова шишка», слн. šíška «чорнильний горішок», цсл. шишька «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сиски
«шишки (ялини або сосни)»
(мн.)
ши-ша́к
«ґуля; бурулька»
шиша́льниця
«жінка, що робить шишки на весіллі»
шиша́льничка
«тс.»
шишка́р
«птах родини в’юркових, поширений у шпилькових лісах Європи, Loxia»
(орн.)
шишка́тий
«про гребінь півня; густий, широкий»
ши́шки
«здоба»
шишкові
«шишконосні»
(бот.)
шишковці
«тс.»
(бот.)
шишко́рниця
«шишальниця»
шишкува́тий
шишла́к
«жовно; ґуля; смушева шапка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шы́шка «тс.» | білоруська |
| шиша́рка «шишка» | болгарська |
| šiška «шишка; плодоніжка» | верхньолужицька |
| шишька «куля; дзиґа» | давньоруська |
| *ks- «бити, рубати, різати» | індоєвропейська |
| kes- | індоєвропейська |
| skujà «шишка; шпильки на дереві» | литовська |
| шишка «пасмо волосся» | македонська |
| шишарка «соснова шишка; коробочка бавовни» | македонська |
| šyška «шишка; верхні кінці стебла льону» | нижньолужицька |
| szyszka «шишка; ґуля; [весільне тістечко]» | польська |
| šišьka | праслов’янська |
| ши́шка «шишка; ґуля» | російська |
| ши̏шка «ялинова шишка; підстрижене спереду пасмо волосся» | сербохорватська |
| шѝшарка «ялинова шишка» | сербохорватська |
| šiška «шишка; печиво у вигляді кружечків, що смажаться на жирі» | словацька |
| šíška «чорнильний горішок» | словенська |
| шишька «тс.» | церковнослов’янська |
| šiška «шишка; довгастий хліб, батон» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України