ШИША — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шаш «рогіз, Typha L. ВеУг; рогіз вузьколистий, Typha angustifolia L. Маk» (бот.)
запозичення з угорської мови;
уг. sás «осока», очевидно, запозичене через сербсько-хорватське посередництво з турецької мови;
для тур. saz «очерет» припускається перське походження (сумніви щодо цього див. MNTESz III 498, де назва рослини в угорській мові визначається як слово невідомого походження);
п. [sasyna, szaszyna] «летка, Acorus L.», ч. šášina «очеретник чорний, Schoenus nigricans L.», слц. šašina (зб.) «очеретник», схв. ша̑ш «осока; ро-гіз», ши́ша «рогіз», ша̀шика «очерет, Phragmites L.», слн. šáš (бот.) «осока, Carex L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шашина
«рогіз, Typha L.»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sasyna «летка, Acorus L.» | польська |
| szaszyna «летка, Acorus L.» | польська |
| ша̑ш «осока; ро-гіз» | сербохорватська |
| ши́ша «рогіз» | сербохорватська |
| ша̀шика «очерет, Phragmites L.» | сербохорватська |
| šašina «очеретник» (зб.) | словацька |
| šáš «осока, Carex L.» (бот.) | словенська |
| saz «очерет» | турецька |
| sás «осока» | угорська |
| šášina «очеретник чорний, Schoenus nigricans L.» | чеська |
шашли́к «страва зі шматочків м’яса, нанизаних на рожен і засмажених разом із кружальцями цибулі; [палиця, що в’яжеться до рибальської сітки, щоб не зжималося полотно Дз]»
запозичення з тюркських мов;
суфіксальні утворення від šiš «рожен»;
пор. аз. шишлик «те, що смажиться на рожні», крим.-тат. šašlik «тс.»;
р. бр. шашлы́к, п. szaszłyk, ч. слц. šašlik, болг. ши́шче «шампур; шашлик», м. шиш «шампур», схв. шашлик;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шашли́чна
«тс.»
шашли́чня
«їдальня, де готують шашлики»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шишлик «те, що смажиться на рожні» | азербайджанська |
| шашлы́к | білоруська |
| ши́шче «шампур; шашлик» | болгарська |
| šašlik «тс.» | кримсько-татарська |
| шиш «шампур» | македонська |
| szaszłyk | польська |
| шашлы́к | російська |
| шашлик | сербохорватська |
| šašlik | словацька |
| šašlik | чеська |
шиша́к «вид шолома»
припускається запозичення з угорської мови;
етимологія уг. sisak «шолом» залишається неясною;
пояснення як запозичення з тюркських або слов’янських мов (Bárczi 272) малоймовірні;
не більш вірогідне пов’язання російського слова із ши́шка (Matzenauer 81) або з р. шиш «гостроверха купа» (Дмитриев ЛC III 36);
р. шиша́к, бр. шыша́к, п. szyszak, ч. šišák, слц. šišak «шишак», схв. шѝша̄к «чорногорська шапочка», цсл. шишакъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шешлак
«тс.»
шишакова́тий
«подібний до шишака, шолома»
шишла́к
«шапка з овечого хутра»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шыша́к | білоруська |
| szyszak | польська |
| ши́шка | російська |
| шиш «гостроверха купа» | російська |
| шиша́к | російська |
| шѝша̄к «чорногорська шапочка» | сербохорватська |
| šišak «шишак» | словацька |
| sisak «шолом» | угорська |
| шишакъ | церковнослов’янська |
| šišák | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України