ШИФРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шифр «сукупність умовних знаків, код»
запозичене з французької мови (можливо, за посередництвом німецької);
фр. chiffre «шифр (таємне письмо)» походить від іт. cifera «цифра, число; умовний знак, шифр», що продовжує слат. cifra «нуль», слово арабського походження;
р. шифр, бр. шыфр, п. szyfr, ч. слц. šifra, болг. шифър, м. шифра, схв. ши̏фра, слн. šífra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ши́фра
шифрува́льний
шифрува́льник
шифрува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шыфр | білоруська |
| шифър | болгарська |
| cifera «цифра, число; умовний знак, шифр» | італійська |
| шифра | македонська |
| szyfr | польська |
| шифр | російська |
| ши̏фра | сербохорватська |
| cifra «нуль» | середньолатинська |
| šifra | словацька |
| šífra | словенська |
| chiffre «шифр (таємне письмо)» | французька |
| šifra | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України