ШИФОН — ЕТИМОЛОГІЯ
шифо́н «тонка м’яка бавовняна або шовкова тканина»
запозичення з французької мови;
фр. chiffоn «ганчірка, клапоть; шифон» утворене від chiffe «ряднина, ганчірка», яке вважається словом германського походження, пор. свн. kipf(e) «рогалик; планка на бортах воза» (нвн. Kipf «рогалик»), запозичене з латинської мови;
лат. cippus «загострена паля; загострена колона» зіставляється з псл. *skěpati, укр. скіпа́ти, скі́па;
р. шифо́н, бр. шыфо́н, п. szyfon, ч. šifón, chiffon, слц. слн. šifón, схв. шифон;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шыфо́н | білоруська |
| cippus «загострена паля; загострена колона» | латинська |
| Kipf «рогалик» | нововерхньонімецька |
| szyfon | польська |
| *skěpati | праслов’янська |
| шифо́н | російська |
| шифон | сербохорватська |
| kipf(e) «рогалик; планка на бортах воза» (нвн. Kipf «рогалик») | середньоверхньнімецька |
| šifón | словацька |
| šifón | словенська |
| скіпа́ти | українська |
| скі́па | українська |
| chiffоn «ганчірка, клапоть; шифон» | французька |
| chiffe «ряднина, ганчірка» | французька |
| šifón | чеська |
| chiffon | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України