ШИРИВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шир «велика, значна ширина, протяжність чогось у поперечнику»
псл. šіrь «шир, ширина», šіrъ «широкий»;
праслов’янський новотвір неясного походження;
можливо, споріднене з гр. εύρυς «широкий»;
припускається (Machek ESJČ 609), що псл. šіrъ виникло шляхом контамінації іє. *ūr- «широкий» і його антоніма з початковим *si- (пор. лит. siaυ̃ras «вузький»);
менш вірогідні пов’язання з гот. skeirs «чистий, ясний, прозорий» (Brückner 547, KZ 51, 226; Черных II 413; Holub–Kop. 369), з дінд. kharjati «скребе, тре», дісл. harka «згрібати» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 187–188), з псл. [*šěrъ], sěrъ «сірий» (Schuster-Šewc 1431);
р. ширь, бр. шыр, др. ширыни, ширыня, шириня «ширина; обшир; країна; простір; море; багатство, достаток», п. szerz, ст. szerza, ч. šíř, слц. šír, вл. šěr, нл. šyŕ, полаб. sarüt’ě (‹ *širokъjь) «широкий», болг. м. шир «шир», схв. ширѝна «ширина; (геогр.) широта», слн. šír, стсл. широта «ширина, шир», широкъ «широкий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зав-ши́ршки́
завши́рки
заширо́кий
навши́рки
невши́ршки́
о́бшир
обши́рний
обши́ро
«широко, докладно»
по́шир
«розширення»
поши́рений
поши́рення
поши́рник
«розширювач»
по́широкий
«занадто широкий»
поши́рювальний
поши́рювати
поши́рювач
розши́рник
розши́рювальний
розши́рювач
уши́р
уши́рки́
уши́ршки
ши́-рочі́нь
ширачи́ти
«ширшати»
ши́рий
«широкий»
шири́льний
шири́на́
шири́тель
«поширювач, пропагандист, носій»
ши́ри́ти
ширі́нь
ширі́ти
«ширшати»
ши́рник
«ширина»
широ-че́нь
широви́тий
«той, що розширюється»
широ́кий
широкува́тий
широта́
широ́тний
широцьо́зний
широцьо́стий
«дуже широкий»
широче́зний
широчина́
широчиня́
ши́ршати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шыр | білоруська |
шир «шир» | болгарська |
šěr | верхньолужицька |
skeirs «чистий, ясний, прозорий» | готська |
εύρυς «широкий» | грецька |
kharjati «скребе, тре» | давньоіндійська |
harka «згрібати» | давньоісландська |
ширыни | давньоруська |
ширыня | давньоруська |
шириня «ширина; обшир; країна; простір; море; багатство, достаток» | давньоруська |
*ūr- «широкий» | індоєвропейська |
*si- (пор. лит. siaυ̃ras «вузький») | індоєвропейська |
siaυ̃ras «вузький» | литовська |
шир «шир» | македонська |
šyŕ | нижньолужицька |
sarüt'ě «широкий» (‹ *širokъjь) | полабська |
szerz | польська |
szerza (ст.) | польська |
šіrь «шир, ширина» | праслов’янська |
šіrъ «широкий» | праслов’янська |
šіrъ | праслов’янська |
sěrъ «сірий» | праслов’янська |
ширь | російська |
ширѝна «ширина; (геогр.) широта» | сербохорватська |
šír | словацька |
šír | словенська |
широта «ширина, шир» | старослов’янська |
широкъ «широкий» | старослов’янська |
šíř | чеська |
*šěrъ | ? |
шир «ряд, шар, верства»
можливо, походить від уг. sоr «ряд»;
рум. şіr «ряд» достовірної етимології не має;
запозичення з румунської мови;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
şіr «ряд» | румунська |
sоr «ряд» | угорська |
пошири́стий «розташований подібно до черепиці, ґонту»
очевидно, похідне утворення від [шир] «ряд» (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шир «ряд» | українська |
шарі́ти «ставати червоним (пере-важно про обличчя); виділятися черво-ним або рожевим кольором»
очевидно, давнє запозичення з тюркських мов;
пор. чув. сарла «фарбувати», дтюрк. sїr «фарба», sїrčї «художник», алт. туркм. каз. ккалп. тат. сырла «фарбувати», кирг. сырда, уйг. сирла «тс.», які пов’язуються з чув. сӑр, сӑрӑ «фарба», алт. каз. ккалп. ног. туркм. тат. сыр, узб. сир «тс.», уйг. сир «лак, глазур», пор. і монг. калм. шир «фарба»;
існує також припущення (Arnim ZfSlPh 9, 406) про те, що безпосереднім джерелом запозичення є тюрк. saryγ «білий; жовтий» (пор. укр. [шарґа́] «білий бик»);
спроба пов’язання з си́зий (Petersson BSl. Wortst. 28) викликає сумнів;
р. [ша́рить] «фарбувати, розписувати», др. шаръ «фарба, колір», болг. ша́ря «фарбую», м. шари «розмальовує», схв. ша́рати «розмальовувати, фарбувати», слн. šára «строкатість», šárаst «строкатий», стсл. шаръ «фарба»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сырла «фарбувати» | алтайська |
сыр | алтайська |
ша́ря «фарбую» | болгарська |
шаръ «фарба, колір» | давньоруська |
sїr «фарба» | давньотюркська |
sїrčї «художник» | давньотюркська |
сырла «фарбувати» | казахська |
сыр | казахська |
шир «фарба» | калмицька |
сырла «фарбувати» | каракалпакська |
сыр | каракалпакська |
сырда | киргизька |
шари «розмальовує» | македонська |
шир «фарба» | монгольська |
сыр | ногайська |
ша́рить «фарбувати, розписувати» | російська |
ша́рати «розмальовувати, фарбувати» | сербохорватська |
šára «строкатість»«строкатий» | словенська |
šárаst «строкатість»«строкатий» | словенська |
шаръ «фарба» | старослов’янська |
сырла «фарбувати» | татарська |
сыр | татарська |
сырла «фарбувати» | туркменська |
сыр | туркменська |
saryγ «білий; жовтий» (пор. укр. [шарґа́] «білий бик») | тюркські |
сир «тс.» | узбецька |
сирла «тс.» | уйгурська |
сир «лак, глазур» | уйгурська |
сарла «фарбувати» | чуваська |
сӑр | чуваська |
сӑрӑ «фарба» | чуваська |
ширі́нька «смуга тканини, вшита в передню частину штанів; розріз у штанях»
очевидно, споріднене з шир, розши́рювати;
р. шири́нка «смуга тканини, вшита в передню частину штанів; розріз у штанях», бр. шыры́нка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шари́нка
шири́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шыры́нка «тс.» | білоруська |
шири́нка «смуга тканини, вшита в передню частину штанів; розріз у штанях» | російська |
шир | ? |
розши́рювати | ? |
ши́рот «любка, Platanthera Rich.» (бот.)
можливо, штучне похідне утворення від шир «широчінь, широта» у зв’язку з широким пилковим мішком рослини (Нейштадт 176), пор. латинську назву рослини Platanthera, пов’язану з гр. πλανύς «широкий» і ἀνϑηρά «те, що цвіте»;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
πλανύς «широкий» | грецька |
ἀνϑηρά «те, що цвіте» | грецька |
Platanthera | латинська |
шир «широчінь, широта» | ? |
ширя́ти «літати, не махаючи крилами (про птахів); літати або триматися в повітрі (про планер); поволі знижуватися з виключеним мотором (про літак); шугати»
;
р. заст. ширя́ть (крилами) «ширяти», [широва́ть], др. ширятися «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ширі́ти
«ширяти (про птахів)»
ширя́к
«планерист, планер»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ширятися «тс.» | давньоруська |
ширя́ть «ширяти» (крилами)(заст.) | російська |
широва́ть | російська |
ширя́ти «штрикати чимось у що-небудь; тикати» (розм.)
виведення з н. schüren «розгрібати» (Горяев 422) малоймовірне;
експресивне утворення, можливо, звуконаслідувального характеру (пор. р. ши́ркать «шаркати, шкрябати, дряпати»);
р. [ширя́ть] «копати, ритися; тикати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
schüren «розгрібати» | німецька |
ши́ркать | російська |
ширя́ть «копати, ритися; тикати» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України