ШИПІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шипі́ти «видавати глухі звуки, подібні до протяжного ш-ш»
очевидно, звуконаслідувальне утворення, що передає шипіння і шелест різного роду;
псл. [šipěti];
р. шипе́ть, бр. шыпе́ць, болг. шипя́ «шиплю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шип
«шипіння»
ши́піт
«тс.»
шипля́чий
шипоти́нник
«гадюка звичайна, Vipera berus L.»
(зоол.)
шипоти́нниця
«тс.»
(зоол.)
шипоті́ти
«шипіти»
шипу́н
«вид лебедя»
(орн.)
шипу́чий
шипу́чка
«шипучий напій»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шыпе́ць | білоруська |
| шипя́ «шиплю» | болгарська |
| šipěti | праслов’янська |
| шипе́ть | російська |
сере́ш «тонка крига на воді»
пов’язання з р. шершавый, шорох (Фасмер IV 430), як і з іє. *serg- «мороз» (Holub–Kop. 359), помилкове;
паралелізм початкових с – ш, як у сипі́ти – шипі́ти, [скі́ра] – шкі́ра та ін;
споріднене з лит. šеr̃kšnas «іній», šarmá «тс.», лтс. sērsna «іній; ожеледиця; наст»;
псл. *seršь/seržь «тонка крига; наст», словотворчо паралельне до *sernъ «наст»;
р. [шерошь] «перший лід, шуга», [шорошь] «тс.», бр. [шарэш], п. [śreż] «тс.», ст. strysz «дрібна крига», ч. [stříž] «тонка крига», слц. [stríž] «наст; іній», [sriež] «тс.», вл. srěž «тонка крига; іній», нл. srěž «донний лід», болг. м. скреж «іній», схв. [сре̑ш, среж (стреж)] «тс.», слн. sréž «наст»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засереши́ти
«затягти (воду) тонкою кригою»
(воду)
шере́ш
«крига»
шере́шитися
(про річку, коли посередині течії рушає крига)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шарэш | білоруська |
| скреж «іній» | болгарська |
| srěž «тонка крига; іній» | верхньолужицька |
| *serg- «мороз» | індоєвропейська |
| sērsna «іній; ожеледиця; наст» | латиська |
| šеr̃kšnas «іній» | литовська |
| šarmà «тс.» | литовська |
| скреж «іній» | македонська |
| srěž «донний лід» | нижньолужицька |
| śreż «тс.» | польська |
| strysz «дрібна крига» | польська |
| *seršь / seržь «тонка крига; наст» | праслов’янська |
| *sernъ «наст» | праслов’янська |
| шершавый | російська |
| шорох | російська |
| шерошь «перший лід, шуга» | російська |
| шорошь «тс.» | російська |
| сре̑ш | сербохорватська |
| среж «тс.» (стреж)] | сербохорватська |
| стреж | сербохорватська |
| стреж | сербохорватська |
| stríž «наст; іній» | словацька |
| sriež «тс.» | словацька |
| sréž «наст» | словенська |
| сипі́ти | українська |
| шипі́ти | українська |
| скі́ра | українська |
| шкі́ра | українська |
| stříž «тонка крига» | чеська |
сипи́ка «тополя біла, Populus alba L. ВеНЗн, Mak; осика, Populus tremula L.» (бот.)
очевидно, результат контамінації основ дієслів сипі́ти, шипі́ти та іменника оси́ка;
контамінація могла бути зумовлена постійним шелестом листя цих дерев;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шипіка
«осика»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сипі́ти | українська |
| шипі́ти | українська |
| оси́ка | українська |
шипи́ «три снопи, поставлені вертикально»
очевидно, пов’язане зі словом шип «шпилька, колючка», ужитим переносно (пор. схв. ши̑п «шип, вістря», а також «стовп»);
р. [шип] «купа, копиця сіна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ши́бка
«купка з трьох снопів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шип «купа, копиця сіна» | російська |
| ши̑п | сербохорватська |
| шип «шпилька, колючка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України