ШИПАХ — ЕТИМОЛОГІЯ

шипа́х «гроно горіхів на дереві; мерзла грудка»

не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення від шип1 «твердий виріст на гілках, стеблах» (див.);

шип «(бот.) твердий гострий виріст на гілках, стеблах, плодах; (зоол.) гострий виступ на тілі тварин; (тех.) виступ на підковах, деталях»

пов’язання з гр. ξίφος «меч» (Ильинский РФВ 70, 257) сумнівне у зв’язку з припущуваним (Boisacq 678–679; Hofmann 221) семітським походженням слова;
зіставляється з дінд. kṣipáti «кидає», kṣiprás «швидкий», kṣēpas «кидок», що зводяться до іє. *ks-/kes- «бити; тяти, різати» (Mayrhofer 289) або *kseip-/kseib- «кидати» (Pokorny І 625; Черных II 412), із двн. hiufo «шипшина», свн. hiefe, дангл. héopa «тс.» (Kluge–Götze 248–249; Torp 95);
дальші зв’язки не ясні;
псл. šіръ «стріла, вістря, колючка»;
р. шип, бр. шып «тс.», п. ст. szyp «стріла; колюча шишка; стебло», ч. šíp «стріла», слц. šíp «стріла; (розм.) шипшина», вл. šip «стрижень; залізний кілок», болг. шип «шип, вістря, шпилька (рослини)», м. шипка «прут, палиця; [гострий виступ, шип]», схв. ши̑п «шип, вістря; шипшина; скоба для висячого замка; стовп», слн. šípek «шипшина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підши́пник
ши́пка «цапфа, шип»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шып «тс.» білоруська
шип «шип, вістря, шпилька (рослини)» болгарська
šip «стрижень; залізний кілок» верхньолужицька
ξίφος «меч» грецька
héopa «тс.» давньоанглійська
hiufo «шипшина» давньоверхньонімецька
kṣipáti «кидає» давньоіндійська
kṣiprás «швидкий» давньоіндійська
kṣēpas «кидок» давньоіндійська
*ks- «бити; тяти, різати» індоєвропейська
*kseip- «кидати» індоєвропейська
kes- індоєвропейська
kseib- індоєвропейська
шипка «прут, палиця; [гострий виступ, шип]» македонська
szyp «стріла; колюча шишка; стебло» (ст.) польська
šіръ «стріла, вістря, колючка» праслов’янська
шип російська
ши̑п «шип, вістря; шипшина; скоба для висячого замка; стовп» сербохорватська
hiefe середньоверхньнімецька
šíp «стріла; (розм.) шипшина» словацька
šípek «шипшина» словенська
šíp «стріла» чеська

шип «корячкова викидальна лопата»

очевидно, пов’язане з [ши́пля] «совкова лопата» ЛексПол;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шипо́к «тупа лопатка, якою підбирають сміття, глину тощо»

шип «щуп»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з шип1 (див.);

шипи́ «три снопи, поставлені вертикально»

очевидно, пов’язане зі словом шип «шпилька, колючка», ужитим переносно (пор. схв. ши̑п «шип, вістря», а також «стовп»);
р. [шип] «купа, копиця сіна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ши́бка «купка з трьох снопів»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шип «купа, копиця сіна» російська
ши̑п сербохорватська
шип «шпилька, колючка» ?

сі́пати

очевидно, споріднене з дінд. kṣipáti «кидає», kṣēpájati (каузатив);
псл. [sěpati];
зіставлення з р. шип (Ильинский РФВ 70, 258), з р. сипе́ть (Jakobson IJSLP 1/2, 159, 270) або з ос. sewun «косити» (Petersson Ar. Arm. St. 69–70) недостатньо обґрунтовані;
р. [си́пать] (з укр.), п. siepać «сіпати», siepаcz «посіпака»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

посіпа́ка
сіп
сі́павка «судорога»
сіпа́к «посіпака; доскіпливий, уїдливий начальник»
сіпа́ка «тс.»
сіпани́на «сіпання, тяганина»
сі́патися
сіпа́цтво «крутійство» (заст.)
сіпа́ч «сищик, жандарм»
сіпа́чество «поліцейська служба»
сі́пом «рвучко, різко смикаючи»
сіпу́га «сіпака»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kṣipáti «кидає» давньоіндійська
sewun «косити» осетинська
siepać «сіпати»«посіпака» польська
siepаcz «сіпати»«посіпака» польська
sěpati праслов’янська
шип російська
сипе́ть російська
си́патьукр.) російська
kṣēpájati (каузатив) ?

шипі́ти «видавати глухі звуки, подібні до протяжного ш-ш»

очевидно, звуконаслідувальне утворення, що передає шипіння і шелест різного роду;
псл. [šipěti];
р. шипе́ть, бр. шыпе́ць, болг. шипя́ «шиплю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шип «шипіння»
ши́піт «тс.»
шипля́чий
шипоти́нник «гадюка звичайна, Vipera berus L.» (зоол.)
шипоти́нниця «тс.» (зоол.)
шипоті́ти «шипіти»
шипу́н «вид лебедя» (орн.)
шипу́чий
шипу́чка «шипучий напій»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шыпе́ць білоруська
шипя́ «шиплю» болгарська
šipěti праслов’янська
шипе́ть російська

шипкати «(про птахів) хрипко кричати»

очевидно, звуконаслідувальне утворення від вигуку [шип], що імітує шипіння;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шип ?

шипо́к «азалія, Azalea L.» (бот.)

псл. šipъkъ;
назва колючої рослини, можливо, переважно шипшини, утворена від шип1 «колючка»;
на азалію назву перенесено, очевидно, з троянди (обидві рослини мають гарні квіти);
виведення від псл. *čіра (‹ протоєвроп. *kīр-) (Machek ESJČ 609; Holub–Kop. 369; Holub–Lyer 466) малоймовірне;
др. шипъкъ «троянда, квітка троянди, кущ троянди; гранат, гранатове дерево», ч. šípek «шипшина», слц. šípka «тс.», вл. šipka «плід шипшини», нл. šypka «тс.», болг. ши́пка «шипшина», м. шип(ка) «шипшина; гранат, гранатове дерево», схв. ши́пак «шипшина (кущ і ягода); манжетка звичайна, Alchеmilla vulgaris L.», слн. šípek «троянда столиста, Rosa centifolia L.», стсл. шипъкъ «троянда»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шипка «тс.» (бот.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ши́пка «шипшина» болгарська
šipka «плід шипшини» верхньолужицька
шипъкъ «троянда, квітка троянди, кущ троянди; гранат, гранатове дерево» давньоруська
шип(ка) «шипшина; гранат, гранатове дерево» македонська
šypka «тс.» нижньолужицька
šipъkъ праслов’янська
*čіра (‹ протоєвроп. *kīр-)(Machek ESJČ 609; Holub--Kop. 369; Holub--Lyer 466) праслов’янська
ши́пак «шипшина (кущ і ягода); манжетка звичайна, Alchеmilla vulgaris L.» сербохорватська
šípka «тс.» словацька
šípek «троянда столиста, Rosa centifolia L.» словенська
шипъкъ «троянда» старослов’янська
šípek «шипшина» чеська
шип «колючка» ?
*kīр- ?

шпаки́ «молодий зелений листатий очерет, яким годують тварин Мо; молодий зелений листатий очерет у плавнях Берл» (мн.)(бот.)

очевидно, споріднене з шип «колючка»: молодий очерет, що називається ще спичака́ми (шпичака́ми), характеризується тонкими й гострими вершками;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шип «колючка» українська
спичака́ми (шпичака́ми) українська
шпичака́ми українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України